Чому вона не дає нам спокійно жити?..

Ніколи б не подумала, що подібна ситуація може трапитись зі мною, раніше я таке тільки в фільмах бачила.

Так склалося, що мій чоловік старший за мене на десять років, ми дуже любимо один одного, живемо мирно і щасливо, ніколи не сваримось. Цього року у нас народилася донька. Все було б ідеально, от тільки  його колишня все не дає нам спокійно жити.

Марія покинула мого чоловіка з дітьми п’ять років тому. Микола залишився з двома дочками сам один: старшій тоді було десять, молодшій п’ять. Його колишня дружина вийшла заміж за молодого, перспективного і поїхала жити в інше місто.

Спочатку вона дзвонила, щоб дізнатися чи є у нього хто-небудь, ось тільки не зрозуміло було навіщо, адже у неї вже дитина народилася в новій сім’ї. Микола працював на будівництві, а за дітьми наглядала його тітка. За рік до його розлучення, померла його мама. Дівчатка росли без матері, не потрібні вони їй були, а зараз вона схаменулася і постійно лізе в наше життя!

Коли Марія тільки пішла, чоловік мало того, що залишився один з дітьми, так ще й з кредитом. Брали кредит для її бізнесу, щоб закупити товар. Микола думав, що для сім’ї – а вона вже будувала інші плани, все цінне з собою взяла, навіть золоті сережки дочок, про що чоловік дізнався тільки через деякий час.

Микола – золота людина, зараз йому 45. Він їй все прощав, навіть зраду, все заради дітей. Боявся, що якщо вижене, діти йому цього не пробачать. А пізніше старша дочка розповіла йому, що перед його від’їздом на об’єкт в іншу місто, мама телефонувала комусь і домовлялася про зустріч. Коли чоловік працював за межами міста, Марія теж пропадала, могла не з’являтися дня три, просила сусідку заглядати до дівчаток. А потім купувала солодощі та іграшки дочкам, піддобрюючи їх. А Микола часто не міг навіть подзвонити додому, там, де він працював, не було стільникового зв’язку. Вона цим і користувалася. Багато ще всього розповідали діти, слухала я їх і по щоках бігли сльози. Ну що за матір-зозуля! Як так можна поводитись зі своїми рідними дітьми!

А минулого року Марія почала телефонувати старшій дочці, напевно намагалася налагодити відносини. Я як раз тільки повернулася з немовлям з пологового будинку, а одного разу мене так і потягнуло до мобільного дівчинки. Матір їй писала купу повідомлень, як любить її, дочка відповідала, що теж любить і все їй пробачила … А днями знайомі сказали, що Марія розійшлася з чоловіком, хоче повернутися назад до нашого міста, та йти їй нікуди. Повернулася б до Миколи, а тут я.

Ось ненавиджу її за ці вічні підступи. Дзвінки останнім часом чоловікові незрозумілі почалися, смс-ки, а недавно хтось  дзвонив чоловікові та намовляв на мене, мабуть, з її подачі, що я зраджую йому, що від нього мені тільки гроші потрібні, дочка теж нагуляла…

Насправді, у мене є своя квартира, чоловікові машину я купила з грошей зі спадщини, здобуваю другу вищу освіту, не дурна, навесні вийду на роботу. Розумію, що колишня дружина хоче, щоб ми розлучилися, а вона повернулася назад. Марія думає, що чоловік її пробачив, але він нічого, крім презирства до неї не відчуває більше. Коли я з ним тільки познайомилася, мені було його дуже шкода, його і дітей. Тоді він їх ледь забезпечував, кинувши хорошу роботу, щоб бути з ними.

Зараз у нього є все. Микола каже, що я його муза. А мені важко так жити, важко протистояти тупій тридцятивосьмирічній жінці, яка кинула свою сім’ю заради молодого. Коли ж ця жінка залишить нас у спокої? …