«Чому ніхто не сказав мені це в 20 років?»: історія втомленої від життя жінки …

Моя мама часто згадує: мовляв, коли мені було 30-35 років, мені здавалося, що я могла перевернути гори. А зараз сил ні на що немає. Абсолютний занепад.

І ось я дожила до цього віку і тепер розумію, з чим зіткнулася мама. У студентські роки я теж любила носити тяжкості, жила під девізом «я сама», не шкодувала себе і працювала на двох роботах.

Будучи офісним працівником, відкрила кондитерський бізнес, яким займалася весь вільний час. Спала по п’ять годин, не встигала пообідати і в кінцевому результаті зненавиділа те, що колись було моєю мрією.

Цікаво, що в цей момент люди починають активно читати книги по саморозвитку, шукати мотивацію і боротися з лінню. Але чим більше я стикаюся з такими історіями, тим більше приходжу до висновку:

Якщо тобі 30 років і більше і ти скаржишся на лінь і прокрастинацію, то швидше за все, справа зовсім не в ліні.
Особливо якщо до цього ти був суперефективним.

Тобто в 18-20 років можна страждати від прокрастинації, тому що ти поки вчишся себе самоорганізовувати. Але в 30 років це проблеми іншого характеру.

Людина – це механізм, який з часом зношується. Амортизація, всі справи. Неможливо бути однаково активним в 19 років і в 30.

Якщо ти пахав до 30 років, а потім зрозумів, що сили закінчилися, найрозумніше, що можна зробити – ЗУПИНИТИСЯ.

У 19 ти сповнений сил, не знаєш, куди їх дівати, шукаєш собі застосування. Наприклад, Даша, стажист, з радістю розповідала, як її молодий чоловік працює без вихідних і вона теж із задоволенням взяла б якусь роботу на вихідні, адже це ж так чудово працювати.

А ти відповідаєш: Даша, вихідні – щоб відпочивати. П’ята вечора – що ти ще робиш в офісі, йди додому. І Даша не розуміє, про що я. ⠀⠀

А далі відбувається наступне: ти звикаєш, що всередині тебе – невичерпне джерело енергії і продовжуєш працювати по 14 годин на день, максимально завантажуючи свій графік. І ось в якийсь момент машина дає збій.

У когось трохи раніше, у когось трохи пізніше. Ти тиснеш педаль в підлогу – а машина не їде.

І думаєш: що за фігня, я погана машина, я не їду! А насправді у тебе пробіг вже 300 тисяч кілометрів.

Але ти хочеш таких же результатів, як від новенької тачки. Так не буває. ⠀⠀

Важлива річ, яку може зробити людина – вчасно усвідомити обмеженість своїх ресурсів і почати витрачати їх ефективніше. Не тиснути педаль в підлогу, а дбайливо використовувати те, що є. І найголовніше – не звинувачувати себе. ⠀⠀

Наприклад, мені складно робити рутинні речі, але зате я набагато швидше, ніж раніше, приймаю рішення. Я сильна не операційно, а стратегічно, функціонально.

У мене більше досвіду, більше знань, більше ідей. Не треба розкривати квартиру консервним ножем, візьміть ключ. Для кожного завдання – свій інструмент.

Вам не потрібна мотивація, вам просто потрібно прийняти, що ви не робот.

А молодим дівчаткам я часто говорю: зараз ви відчуваєте, що ви повні сил і енергії. Запам’ятайте цей стан і насолоджуйтеся ним, тому що так буде не завжди!

Любіть себе і бережіть. І чому ніхто мені не сказав це в 20 років?