Чому людина, яку ви вважали другом або добрим знайомим, раптом стала вас уникати, або перервала контакт

Якщо людина, яку ви вважали другом або добрим знайомим, раптом стала вас уникати, порвала стосунки ні з того ні з сього, виявляє холодність або взагалі вийшла з контакту, треба це прийняти. Якщо ви нічого поганого не зробили – просто прийміть ситуацію.

Якщо не нав’язували своїх почуттів, не писали вдень і вночі, не змушували безкоштовно вирішувати ваші проблеми, не виливали емоційні відходи, не перекладали відповідальність за своє життя, якщо точно не перейшли всі кордони, просто змиріться. Причин може бути безліч.

Причиною може бути застереження. Обмовили вас злі люди. Але якби людина цінувала вас і довіряла вам, вона хоча б запитала: чи це правда? Значить, у будь-який час така людина повірить поганому про вас.

Причиною може бути прихована заздрість. Заздрість завдає страждання. І людина інстинктивно уникає вас, щоб не відчувати досаду. І не упускати себе у своїх очах. А заздрість небезпечна. І немає сенсу нав’язувати спілкування такій людині.

А може, людина втомилась від вас. Тоді тим більше немає сенсу нав’язуватись.

А може їй треба побути на самоті. Це її право.

Багато причин раптового охолодження є. І надто переживати та наполягати на поясненні не треба. Якщо так обійшлися з вами – відійдіть, що ж поробиш…

Але є ще одна причина. Не так вже й рідко зустрічається.

Одна дівчина розповіла: до неї виявила увагу інша дівчина. Сама ініціювала спілкування, запрошувала погуляти, писала, дзвонила… Сама нав’язувала дружбу.

А потім перестала відповідати. Зникла. І перша дівчина турбувалася та переживала. А потім отримала холодне повідомлення: мовляв, вибач, звичайно. Але я видаляю все непотрібне. Починаю нове життя! Мені невдахи не потрібні. Тому пардон, але я тебе викидаю зі свого життя. Поки що всього хорошого!

Або один молодик написав історію: його старий друг, однокласник, раптом відвернувся від нього. Перестав відповідати. Або відповідав коротко та холодно. Від зустрічі відмовлявся. Намагався на інший бік вулиці перейти.

Він потім переїхав до іншого міста. Одружився. Працював. Але все переживав через раптове охолодження старого друга. Три роки мук!

А потім не витримав і написав повідомлення: мовляв, просто скажи, чому ти так вчинив? Чому перестав спілкуватися?

І цей колишній друг зійшов до відповіді: Ти звичайний. Для чого ти мені? Опускатися до тебе нудно. Інші цілі стоять передо мною. Витрачати дорогоцінний час на тебе я не можу. Прощай! І будь по-своєму щасливим, як усі так звані люди!».

Колишній друг просто з глузду з’їхав, от і все.

Грубе та просте пояснення. Але так було. І три роки мук, пошуку причин, роздумів, страждань – зайве це було.

У мережі повно таких людей. Вони надсилають заявку у друзі. А потім віддаляються, на прощання іноді пояснюють своє рішення: ви їх розчарували. Ви не такий. Ви звичайний. Ви баласт. А вони хочуть спілкуватися лише з тими, хто задовольняє їхні високі запити. Від вас ніякого толку! А іноді вони йдуть мовчки, загорнувшись у горонстаєву мантію і поправивши корону…

Іноді людина просто збожеволіла. Впала у манію величі. Стала вважати себе вищою! Може, гроші його з глузду звели. Може, фантазії про свою велич. Але теж налагоджувати стосунки не варто. Уявила людина про себе казна-що – сумно, звичайно.

Але краще відійти. І жити своє звичайне життя із так званими звичайними людьми. І бути по-своєму щасливим, як звичайні люди…