Чоловік з дружиною пішли кафе, де їх очікувала несподівана зустріч

Сходив Петро з дружиною на обід в одне чудове маленьке кафе у Вінниці. Чекали замовлення за столиком зовні приміщення. Через не великий проміжок часу його приносить дідусь якому було явно за вісімдесят. Дуже швидкий і життєрадісний, посміхається, біжить за додатковими серветками. Явно чує нашу російську мову і питає:

– Звідки Ви?

– З Білорусі.

Дідусь посміхається:

– Білорусь, Велика країна!

Звернувши увагу на те, що Петро почав нервувати він вирішив покращити ситуацію:

– Ну хіба що зараз щось там не так, я чув. Але це тимчасово, скоро все буде ОК!

І тут Петро, бажаючи зійти з не дуже бажаною теми, міняє її вкрай нетактовно:

– Важко, – каже він, – офіціантом працювати на такій спеці.

Добре ще, що не додав “в вашому віці”. Але на обличчі дідуся з’явилась розуміюча посмішка:

– Я не зовсім офіціант … Я батько власника кафе.

Підсідає до відвідувачів і розповідає:

– Я свою мережу кафе продав п’ять років тому. Намагався дітям допомогти грошима, а вони не хочуть брати! А навіщо мені на старість одному ці мільйони? А допомогти щось дуже хочеться. Ось я і попросився на роботу. У мене входить, як ви думаєте?