Я завжди сміявся над колегами і друзями, які пильнували своїх обранців і обраниць. Вважав це дурним і нікчемним – до вчорашнього дня.

Чорт мене смикнув прийти додому раніше. Хотів свою дружину порадувати, навіть квітів по дорозі купив. Двері відчинив ключем. Наталя не почула, напевно тому, що приймала душ, і я вирішив посилити сюрприз, почавши потихеньку знімати взуття.

– Васька, ти все доїв? – пролунало з ванни, і я напружився, бо звати мене – Сергій, а їсти я ще й не починав. Незручно їсти, стоячи на одній нозі, а з другої знімаючи черевик.

– Почекай, я вже закінчую, вийду і дам ще, – лунало з  ванної кімнати.
Кров прилила до обличчя, а в голові почало щось потріскувати. – а ось і роги прокльовується! – вирішив я.

Уб’ю дружину-заразу і його вб’ю! – притулившись до стіни блискавично аналізував я, прикидаючи, що краще підійде для смертовбивства.

Думка: «А я ж її любив» була останньою краплею, і я рвонув вперед.

– Сергію, Сергію, ти чого ?! Вибач, невинна я! – кричала Наталя, вдаривши мене дверима ваннї, а її  очі були повні жаху. Вона звивалася, як спіймана змія.

– Невинна !? Ти мені роги наставила! – заревів я, на власні очі відчуваючи як цей ріг росте.

– Ти сам, ти сам винен! – Звідки я знала, що ти прийшов ?! Ти ж сам, сам об двері вдарився, коли я її відкривала! Куди ти мчав, як скажений! – Наталя вже ридала.

– Хто він?! – грізно запитав я, намагаючись піднятися з підлоги, – хто цей урод !? Я вас обох закопаю !!!

– Хто він? – в очах Наталі був щирий подив. – Ти про кого?

– Хто там на кухні ?! – зробив я ще одну спробу встати, але мабуть удар об торець дверей ванної кімнати був дуже сильний, в голові запаморочилось, а зростаючий ріг починав закривати кругозір.

– Хто такий Васька !? – повторив я запитання.

– Так ось він, – Наталя кивнула на кухоню, де біля порога тулився невеликий сіренький клубочок,  і зі страхом дивиться на нас, – Ленка подарувала.

Я ще раз помацав ріг і зрозумів, що іноді ми наставляємо їх собі самі …