Чоловік відмовлявся допомогти погасити кредит, поки вона в декреті, а сам…

З моєю двоюрідною сестрою сталася дуже не приємна історія. У неї була дуже хороша робота, начебто вона і вдало вийшла заміж, народила прекрасного малюка, от тільки в декреті залишилася біля розбитого корита – чоловік її кредити платити відмовився.

А було у неї кредитів на 50 тис. приблизно (частину вона вже віддала) і платити треба було  1,5 тис. на місяць. Платити ще залишалося 3 роки.

Всю суму виплат на дитину вона віддавала за кредити й ще у матері просила, а сама залишалася зовсім без власних коштів. Зайвий раз крем для обличчя не купить, про одяг  довелося і зовсім забути. Ходила вся в старому, пригнічена, виснажена з дешевою б/у  дитячою коляскою.

Комуналку чоловік на 50% теж на неї повісив. Випрошувала  весь час у чоловіка свого гроші, в основному на дитину і на продукти. На собі зовсім хрест поставила.

А чоловік їй про свої фінанси майже нічого не говорив, коли дасть, а коли й не дасть. Скільки у нього грошей – ніхто не знав. Дружині він урочисто оголошував, що отримує 5000 грн і намагалися на цю суму виживати.

Так минуло пів року і вирішила вона вийти на роботу, втомившись від постійного безгрошів’я. Дитині тоді виповнилося 6 місяців. Вона викликала маму до себе за тиждень до планованого виходу на роботу.

Поки сестра ходила з дитиною в колясці гуляти, бабуся вирішила поритися в холодильнику, та рибу посмажити. Рилася, рилася, видираючи шматки льоду з морозилки, як раптом до ніг її впав згорток грошей. А в ньому 2,5 тис. доларів.

Забрали, потім пред’явили. Назад йому заначку не повернули. Сестра пішла і все на кредит віддала. Чоловік довго кричав і обурювався, називаючи всю нашу сім’ю злодіями.

Виходить, не тільки чоловік дружині кредити не допомагав платити, але ще і грошей накопичив за той час, як вона в злиднях мучилася. А їй весь час говорив: «Кредити твої з’явилися ще до шлюбу, я до них відношення не маю, ти в них сама винна».

Ну і правда, брала вона кредити на різні поїздки, на телефон і ноутбук. Вона сама не очікувала, що піде в декрет і не зможе платити.

Після того, як на роботу вийшла, більше кредити вирішила не брати, правда, довелося дитину на бабусю залишати та з вигодовуванням зав’язати. Переживала жахливо, але змирилася, адже жити за щось потрібно. Але осад від вчинку чоловіка залишився.

В стосунках у них відтоді намітився розлад. Спільного бюджету більше немає, а свої гроші вона теж відкладає, кожну копійку рахує. А чоловік їй на ніч ще розповідає про фінансову дисципліну.