Так як я дуже багато працюю, то й на посиденьки з друзями часу нема. Єдине що до сусіда інколи загдялаю чарку-другу випити і про життя поговорити.

Дружині його, Тетяні, не дуже до душі наші посиденьки, але згнітивши серце іноді подовгу засиджуюся.

Сергій в цілому хлопець непоганий, є про що поговорити з ним, по душам. Але є у нього одна дуже неприємна риса. Варто тільки випити йому трохи, як він починає принижувати і ображати свою дружину.

Починає кричати всяку гидоту, типу …

– Це все я заробив! – кричить він, показуючи пальцем на меблі, на техніку.

В останній раз взагалі до сліз довів її …

Мені дивитися на це все огидно було звичайно. Коли заступався за неї, коли просто мовчки йшов, все-таки справи сімейні, самі розберуться …

Але довів він дружину свою до крайності. Влаштував черговий скандал, і тут нерви у неї лопнули …

– Скільки ти сьогодні моїх грошей витратила? Розкажи нам, про життя бабське, халявне! – п’яно посміхнувся мій товариш по чарці і схопив дружину за фартух.

Вона вдарила долонею по столу, аж склянки і пляшка підстрибнули. Я зрозумів, що пора йти, встав з-за столу і боком позадкував до виходу …

– Слухай сюди! – аж засичала на нього Тетяна – придурку ти …

Вона відкрила сервант і витягла конверт. Порвала його і кинула на стіл платіжки.

– Почитай ким вони оплачені, а я поки зберу речі – вона розкрила шафу в передпокої і почала скидати речі в сумку.

– Сергію – я потряс за плече сусіда – Зупини її, піде ж …

– Хай йде! – гримнув він – тягається десь. Рахунки оплачені бабою якоюсь … – він показав мені папірці – З будинку розпусти напевно перекази отримує …

– Це гроші з рахунку моєї бабусі – вже спокійно сказала Тетяна, одягаючи чоботи – Твоїх 5 тисяч нам навіть на їжу не вистачало … Мовчала, думала це важливо для тебе, господарем себе почувати …

– Ти не говорила про бабусю ніяку – хмикнув Сергій – Брешеш знову!

– Звичайно не говорила. Вона багато живе. Тобі тільки скажи, дорвешся до халяви … А я сподівалася людиною станеш!

З цими словами вона і вийшла геть …

– Дурень ти Сергію – ляснув я його по плечу – Дурнем і помреш …

Більше до нього не ходжу, противно стало.

Один тепер живе, «господар» …