Чоловік поселив свою маму в нашій квартирі. Наслідки її переїзду стали вкрай несподіваними для мене

Наші відносини  розвивались надзвичайно стрімко. Через три місяці після знайомства ми стали жити разом, а ще через рік я незаплановано завагітніла. А далі було весілля, знайомство з батьками та підготовка до народження малюка.

Ми переїхали в нову квартиру, вибрали зручне розташування і розвинуту інфраструктуру. Закритий двір, величезний дитячий майданчик, тенісний корт, футбольне поле, скейт-парк. Одним словом – ідеальне місце для комфортного проживання та прогулянок з дітьми. Наша нова квартира була однокімнатна, але досить велика 56 квадратів. Великий передпокій, кімната і дуже простора кухня.

До появи малюка всі турботи по господарству лежали на мені. Коли з’явився син – все наше життя перевернулося з ніг на голову, а вільний час повністю був зайнятий дитиною. Він спав тільки на руках, тому я була змушена постійно перебувати поруч. Не було часу, та й можливості сходити поїсти, про прибирання і прання я взагалі мовчу.

Тоді я думала, що дитина не повинна плакати, тому при першому писку бігла до нього. Я вважала, що так робить кожна хороша мама. А він зрозумів, що так можна мною маніпулювати й плакав при першій же спробі залишити його хоч на секунду в ліжечку. Чоловік працював на постійній роботі з 9 ранку до 8 вечора, плюс мав свій бізнес, якому теж потрібно було приділяти час, плюс підробіток. В результаті його майже не було вдома.

Перший місяць я ще якось трималася. Ще через місяць мої нерви почали здавати. Настав час, коли всю свою злість і втому я стала зривати на чоловіка. Мої батьки жили в іншій області, та ще й працювали.

У вихідні приїжджала свекруха, щоб помити підлогу, допомогти випрати та попрасувати. Виходила погуляти з дитиною, а я в цей час падала без сил на ліжко і просто «вирубувалися». А з понеділка все починалося заново – безсонні ночі, гори немитого посуду, брудного одягу і скандали. Я ходила голодна, неохайна і зла. Я просила чоловіка допомогти, на що він постійно відмахувався роботою. Та й міняти свій звичний спосіб життя він, мабуть, не збирався.

Через 3 місяці таких скандалів я поїхала до батьків, а коли вернулась – у нас на кухні стояла розкладачка, а на балконі ціла гора коробок. Він перевіз до нас свою матір, щоб та допомагала мені по дому і з дитиною. Я була, м’яко кажучи, ошелешена від такого сусідства.

Свекруха колись втратила свою квартиру через борги по кредиту її покійного чоловіка. Кілька разів намагалася вийти заміж, але безрезультатно. В результаті переїжджала від однієї подруги до іншої. Коли син запропонував їй переїхати до нас – вона з радістю погодилася. Я думала, що жити з батьками ніколи не буду, що це важко і незручно, але все виявилося навпаки.

Свекруха стала залишатися з дитиною, а ми з чоловіком проводити час разом, ходити в кіно і ресторани. Всі турботи по дому: прасування, прання, прибирання вона взяла на себе. Мені залишалося тільки дивитися за дитиною. Так що не таке уже й страшне життя з батьками.

Минуло вже три роки, у нас з’явився ще один малюк, ми переїхали у трикімнатну квартиру, а моя свекруха й далі живе з нами.