Чоловік попросив прийти до нього на роботу та влаштувати зразково-показовий скандал

Ситуація склалася для мене неоднозначною. З одного боку, мені неприємно, що до мого чоловіка клеїться якась дама, що не бачить берегів. З іншого – йти і ганьбити, виставляючи себе істеричкою, мені теж не хочеться.

Незрозуміло, чому чоловік сам не може розібратися зі своєю раптовою дихателькою. Все-таки він чоловік, може якось жорстко сказати “ні” і не звертати уваги на цю дамочку.

Але натомість він просить мене прийти до нього на роботу, закотити зразково-показовий скандал, щоб відвадити від нього цю настирливу особу.

Мій чоловік до записників не ставиться: я можу об’єктивно оцінювати його зовнішність. Вже є залисинки. До спортзалу він не ходить, тож хоч він і не жирний, але з пузиком.

Я його люблю і таким. Ми вже вісім років у шлюбі: познайомилися одразу після університету, коли чоловік виглядав дещо інакше. Та й я теж, чого душею кривити.

Себе я першою красунею теж не рахую. Так, доглядаю за собою, але на вісімнадцятилітню точно не тягну.

Мені дивно, що на чоловіка так наполегливо, за його словами, вішаються. Він роботу змінив три роки тому, особливих висот не досяг, працює поки що на прохідній посаді.

Можливо, йому вдасться побудувати кар’єру: чоловік у мене не дурень, але поки що жодних зрушень у цьому напрямку не спостерігається. Зарплата і зараз непогана, але не межа мрій.

Я не розумію, що в ньому так могло зачепити жінку, що вона йому, за словами чоловіка, проходу не дає: мало не відверто вішається на шию і створює незручності.

Квартира у нас в іпотеці, машину давно настав час поміняти на щось свіжіше, є дитина. Чоловік не має якихось видатних талантів, від яких у дамочок може зносити вежу.

Якби він був душею компанії з унікальною харизмою, я б ще зрозуміла, але це знову ж таки не до нього. Він спокійний і розважливий, наперед не лізе.

Може здатися, що я тут всіляко намагаюся принизити свого чоловіка і підводжу до питання “та кому він взагалі здався, крім мене?”, але це не так.

Він звичайна людина, у нас звичайна сім’я. А та жінка, яка за ним нібито бігає та не дає проходу: дуже ефектна брюнетка. Все при ній, як то кажуть.

Чоловік показував її сторінку у соцмережах. Дуже й дуже ефектна жінка, яка явно витрачає чимало зусиль та засобів на догляд за собою. До того ж, посада займає вище, ніж у мого чоловіка.

І ось вона млосно зітхає по кутах від звичайного клерка? Це виглядає дуже нереалістично: такі акули не цікавляться дрібною рибкою. Якби мій чоловік був її начальником, то картинка б якось складалася, а так незрозуміло.

Але чоловік на її майже відверті домагання скаржиться вже третій місяць. Мовляв, і очі йому будує, і посміхається, і притискається багатообіцяюче.

Хоча він, за його словами, відразу сказав, що йому все це не цікаво: у нього є сім’я, але дамочка не заспокоюється і продовжує свої посягання.

Ось нещодавно чоловік попросив мене прийти до нього на роботу і влаштувати тій дамочці скандал, щоб вона нарешті від нього відстала і почала поводитися коректно.

– Та ціну він собі набиває! Сам ні риба, ні м’ясо, а за ним така красуня бігає. Ага, дуже правдоподібно! – фиркала сестра, коли я з нею поділилася ситуацією.

У цю теорію я не дуже вірю, але з рахунків її скидати не варто. Будь-яке буває. Але йти і ганьбити перед чужими людьми з такого дивного приводу теж немає бажання.

Блін, чоловік би ще маму свою попросив прийти і присоромити його колегу.

Я в роздумах, як вчинити, але йти та скандалити не хочеться. Загалом схиляюся до думки, що такі проблеми чоловік має вирішувати самостійно.