Чоловік наполягав, щоб я зробила аборт

Знайома завагітніла. Зустрічалась з хлопцем, але коли той дізнався, що вона залетіла, наполягав на аборті. Знайома подумала і вирішила залишити дитину. Хлопець, природно, швиденько втік. У підсумку вона народила, взяла всю відповідальність на себе і ні про що не жаліє. Від аліментів відмовилася, через те, що це було тільки її рішення – народжувати.

З одного боку, я її розумію, якщо людина відмовилася від дитини, вона прийняла рішення сама, то які можуть бути аліменти? На аборт він їй давав гроші. Але все-таки без його участі вона б взагалі не завагітніла. Чому той факт, що жінка може завагітніти, не примушує чоловіків, які до дітей не готові, поводитися більш відповідально і стежити за своїм тілом? А якщо вже й сталося незаплановане, то бути готовими брати на себе частину обов’язків по вихованню та утриманню.

Та й скільки випадків, коли чоловіки розлучалися з дружинами, залишаючи спільну дитину з матерями, і не платили аліменти? Наче після розлучення син або дочка різко стали не потрібні. Ще одна знайома дочекалася, поки син стане підлітком, щоб розв’язувати це питання з ним, і подала на аліменти через суд. Вона не знала, що робити, не хотіла сваритися з батьком дитини й наполягати на виплатах, але часом було важко. Горе-татусь завів вже іншу сім’ю, допомагав через раз, пояснюючи це тим, що йому ж і інших дітей в новому шлюбі потрібно утримувати, але тепер йому доведеться виплатити все.

Мені здається, що батьки самі повинні проявляти ініціативу і допомагати дітям, з якими не живуть, а якщо не хочуть, то вимагати аліменти через суд, не боячись зіпсувати відносини з колишніми. А ви як думаєте, чи варто жінкам відмовлятися від аліментів або вимагати їх через суд?