Чоловік без мого відома оформив квартиру на коханку

Познайомилася я з Сергієм на весіллі далекої родички. Я тоді була ще студенткою третього курсу. Ми почали спілкуватися. Залицявся він  красиво, але я тоді серйозних відносин побоювалася. Нарешті, він зробив мені пропозицію і я погодилася.

Весілля зіграли теж красиве, грошей родичі з обох сторін не пошкодували. Через три роки сімейного життя у нас син народився. Сергій був дуже щасливий стати татом. Так і прожили ми разом дванадцять років.

Наш син Арсен ріс здоровим і розумним, грошей в сім’ї теж не бракувало. Сварилися ми дуже рідко і завжди мирилися.

Протягом останніх двох років сімейного життя я стала помічати, що чоловік мій пригнічений ходить. Їду мою їв без апетиту (хоча я намагалася кожен раз приготувати що-небудь оригінальне і смачне), в ліжку теж був якийсь скований. Навіть на синочка нашого менше уваги звертати став. Я багато про що думала, але жодного разу про коханку не підозрювала. «Старіє чоловік» – подумала я.

А потім він немов розцвів. Перед походом на роботу біля дзеркала чепурився, парфуми дорогі купив і почав годинник свій золотий на роботу носити. Став пристрасний і активний, як ніби назад у свої 25 повернувся. А потім все зруйнувалося за день.

Поки сина вдома не було, а в мене був вихідний, Сергій прийшов раніше з роботи з величезним золотом кільцем. Подивилася – побачила що з діамантом. Трохи не знепритомніла. Він мені подарував його і почав:

– Дякую за щасливі 12 років. Ти подарувала мені прекрасного синочка і я ні про що не шкодую. Арсен вже дорослий став, я йому не потрібен вже. Пробач, але я йду до іншої.

По тону його голосу, я з самого початку недобре запідозрила. До останнього думала, що жартує він, а потім йому в очі подивилася і все зрозуміла. Звідти на мене дивилися очі друга, але не чоловіка. А він продовжив:

– Не переживай, ти у мене красуня. Знайдеш і ти своє щастя ще. А Арсен ні в чому матиме потреби, гроші буду відправляти йому.

Я в істерику впала і мало чого пам’ятаю. Потім, через день я змогла знайти в собі сили на нормальну розмову.

Зустрів він на роботі дівчину. І не просто якусь вертихвістку, а свою першу любов. Вона йому голову запаморочила як в студентські роки й вони знову зустрічатися почали. У неї чоловіка не було, зате були син і дочка від першого шлюбу. Жила вона у двокімнатній квартирі, а ми в трикімнатній. Переписав він свою квартиру на неї. Квартира оформлена на нього була і з’явилася вона задовго до нашого одруження. А на мене з сином квартиру своєї нової дівчини обіцяв оформити. Кімнат там було менше, зате розташовувалася квартира в новому будинку. Наостанок він мені сказав:

– Тільки скажи і я залишуся з тобою і Арсеном. Просто навряд чи я зможу тобі в очі дивитися після такого. Тобі доведеться жити з чоловіком для якого ти номер два, а мені до кінця життя шкодувати про втрачене щастя. Давай самі знайдемо своє щастя, але вже порізно.

Він завжди вмів добирати слова. Вдумалась я в його слова і відпустила. Арсен навіть сумувати не став: Сергій щотижня з подарунком приїжджав.

В’їхали ми в нову квартиру і живемо тепер в ній. Раз на місяць мій тепер уже колишній чоловік платить аліменти. Останній раз, коли він приїжджав то дуже щасливий був і немов помолодшав навіть. Посміхатися став по-справжньому. У такі моменти я навіть рада за нього всім серцем.

Сергій благородно вчинив. Всі дванадцять років зі мною ласкавий і добрий був. Він заслужив своє щастя. А мені своє залишилось знайти …