Через мою доброту і наївність, чоловік з сестрою зробили мене бездомною…

Ми з Аліною познайомились в магазині, де я працювала адміністратором. Вона часто приходила робити покупки і згодом ми подружилися.

Аліна познайомила мене зі своїм братом, Тарасом. Коли в нас почалися відносини вона раділа більше, ніж я. Якби я тільки знала, чим це все для мене закінчиться.

Олександр – дуже красивий чоловік, підтягнутий, м’язистий, нехай і трохи дурнуватий. Він дуже красиво залицявся, а я, бувши значно важчою за нього, раптом закохалася. На весіллі подружки лопалися від заздрості, шепочучи по кутах:

– Як він взагалі на неї клюнув?

А я раділа, що зустріла чоловіка, який оцінив мій внутрішній світ, а не зовнішність. Єдине, що мене трохи напружувало – небажання Тараса заводити дітей. Я списувала це на вік і вірила, що через кілька років все зміниться.

У нас виявилася однакова мрія – ми обидва хотіли переїхати в передмістя, на свіже повітря, побудувавши свій власний будинок. Це можна було зробити дуже просто – достатньо було продати мою квартиру. Але я хотіла, щоб квартира залишилася дітям: я знала, що якщо продам її та побудую будинок, то ніколи не куплю дітям житло. Кредит мені не давали –  зарплата не дозволяла.

Зате Тарасові банк готовий був дати потрібну суму, але тільки під заставу. Свого житла в Аліни і Тараса не було – їх мама залишила своїх дітей без житла, заповівши свою квартиру другому чоловікові.

Ми з чоловіком сіли, все обговорили і прийняли рішення: я фіктивно дарую йому свою квартиру, він використовує її в якості застави для кредиту на будівництво будинку, ми його будуємо, туди переїжджаємо, він повертає мені моє житло, ми здаємо квартиру і з цих грошей платимо кредит.

Я продала машину, купила земельну ділянку, а чоловік пішов в банк.Моя фінансова безграмотність зіграла зі мною злий жарт: якби я знала, що квартира в заставі не може поміняти власника, я б ніколи  не зробила таку дурницю.

Спочатку один банк розглядав заявку, потім другий, третій, десятий. Тарас просто тягнув час. У щасливому невіданні щодо наслідків мого дурного вчинку, я залишалася недовго.

Я прийшла додому невчасно і почула, як сваряться брат з сестрою. Мого приходу вони не помітили, а я вирішила постояти і послухати.

– Я хочу переїхати в свою квартиру! – кричала Аліна. – Я втомилася мотатися по знімних квартирах!

– Аліна, ми ж не так домовлялися! Після твоїх махінацій ти повинна повернути мені квартиру! – кричав на неї мій чоловік.

– Я передумала. Навіщо мені щось робити, якщо у мене у власності є ця чудова квартира!

Я відразу зрозуміла, що говорять вони про мою квартиру. Я зайшла в кімнату і запитала:

– Аліна, що означає, що ця квартира у тебе в власності?

– О, ось і наша бегемотиха! Дякую за квартирку! Збирай свої речі і вимітайся, тепер я буду жити тут з моїм братом. Ти що, серйозно думала, що хто-небудь в здоровому глузді на тебе зазіхне?

Мене вигнали з мого житла. Тарас подарував мою квартиру сестрі, а сам брехав мені що ходить по банках. Він взагалі не збирався брати кредит на будівництво будинку. Кредит на будівництво будинку потрібен був Аліні. І це вона вмовила його зійтися зі мною, дізнавшись про квартиру у моїй власності. Аліна розвела Тараса майже за тією ж схемою, що і він мене: він на мені жениться, я переписую на нього квартиру нібито на купівлю будинку нам, він віддає квартиру сестрі, вона бере кредит на будинок під заставу квартири і відразу повертає квартиру Тарасу, а він би повернув її мені і розлучився б зі мною.

Отримавши моє житло, Аліна вирішила не напружуватися з кредитом – навіщо, якщо житло у неї з’явилося? Я залишилася з порожньою земельною ділянкою і на вулиці. У Тараса вистачило совісті попросити вибачення за все, що сталося:

– Я не знав, що вона так зробить. Я – не дуже хороша людина, але залишати тебе бездомною я не хотів. Пробач, якщо зможеш.

Що мені тепер до його вибачень? Вони повернуть мені квартиру…

Я розлучилася. Тарас не став претендувати на ділянку. Я вирішила продати її та переїхати в інше місто, де оренда житла не така дорога.