Через кредити він втратив здоровий глузд. Що робити з такими людьми?

Є в мене сусід, якому зараз 58 років. Років 20 тому він розлучився, а його єдиний син виїхав у США з сім’єю на постійне проживання. Проблеми з реальною оцінкою ситуації у нього почались ще близько 10 років тому.

Останніх 20 років Василь займався наданням ритуальних послуг. В нашому місті у нього була мережа таких магазинів та кілька спеціальних авто.  Заробляв він дуже добре за місцевими мірками, однак усе, що у нього з’являлися він брав в кредит. У нього чомусь виникло дивне переконання, що сам він нічого купити не може тому що не вміє накопичувати гроші. Він часто мені говорив, що кредит дозволяє йому купити що завгодно, а віддавати вже простіше, навіть не дивлячись на відсотки.

Так Василь купував автомобілі, побутову техніку і навіть одяг. Спочатку він цікавився кредитом і тільки потім ліз в кишеню за готівкою. Він серйозно вважав, що так йому вигідніше: і річ купив і гроші цілі.

Найбільшою його пристрастю були автомобілі саме іноземного виробництва. Він їх теж завжди брав в кредит і потім віддавав його зі свого доходу, економлячи навіть на їжі. Останньою його покупкою виявився автомобіль Toyota Hilux. Він стрибав від щастя коли став його володарем, хоча разом з кредитом віддавати йому довелося б більше мільйона.

Однак прийшла криза 2014 року, доходи Василя різко поповзли вниз. Помирати від голоду і платити кредит він виявився зовсім не готовий, тому перестав платити кредит. Оскільки у нього особисто немає рахунків, немає карт, немає нерухомості та іншого барахла, то він розумно розсудив, що банк може забрати у нього автомобіль. Машина на той час вже була не нова, він примудрився її вже стукнути, і вона серйозно впала в ціні. Банк йому став дзвонити, погрожувати штрафами й поступово, внаслідок штрафів за прострочення, сума боргу значно збільшилася.

Василь образився і сказав, що віддавати борг взагалі не буде. А через деякий час став набирати нові кредити, наче зійшов з розуму. Він брав і споживчі кредити, і товари в магазинах. Він їх брав і брав і займався тільки цим.

Коли я його запитав, що він думає робити далі, він сказав що нічого! Просто буду брати поки дають. Я його запитав що він думає про свою кредитну історію, а він грубо відповів що йому на цю історію вже абсолютно наплювати, оскільки вона вже зіпсована і втрачати йому нічого, а борги й так спишуться коли він помре.

Ось і що йому сказати на це?