Через 10 років вона згадала про існування дочки…

Часто люди не думають, що через їхні імпульсивні вчинки страждають ні в чому не винні діти. Таня опинилась в дитячому будинку коли їй було всього 3 місяці. В два роки Ірина  забрала її, удочерила і стала виховувати як рідну дочку. Вона завжди створювала умови, щоб дівчинка ні в чому не відчувала потреби, дарувада їй свою любов і підтримку. Вони 8 років жили щасливо і без конфліктів.

В один прекрасний день Ірина прибирала в кімнаті дочки і знайшла там нові ляльки, яких вона не купувала. Жінка вирішила дізнатися у дочки про нові речі, вона дочекалася її зі школи і обережно спитала про іграшки. Таня лише грубо відповіла, що їй треба робити уроки. Коли ж з’явилася нова сукня, то Ірина занепокоїлася і вирішила зустріти дочку зі школи.

Ірина була шокована, коли  побачила дочку з її рідною мамою. Вони говорили і добре проводили час. Іра підійшла і зажадала пояснень, на що жінка сказала, що вона біологічна мати, а значить має право бачити свою дитину, та й дівчинка вирвалася з рук прийомної марері і заявила, що Ірина не її мама.

Іра з нетерпінням чекала дочку, але та з’явилася на наступний ранок і заявила, що зьирає свої речі і йде жити до біологічної марері. Ірина вчинила по-розумному: вона сказала, що не сердиться на свою дочку, і якщо Таня хочу бути з біологічної мамою, то вона поважає  її вибір і продовжує її любити. І тим не менше Ірина чекала її повернення, хвилювалася. Намагалася налагодити контакт, але біологічна  матір ні в яку не йшла на поступки.

Таня з’явилася через місяць, прибігла вранці і впала на коліна, обіймаючи Іру і просячи у неї прощення. Та жінка була добра до неї перший час, а після стала кричати на неї. А сьогодні вранці боляче вдарила, тому що Таня повільно одягалася.

Дівчинка злякалася і втекла до Ірини. Та її прийняла і сказала, що не злиться на неї. Вони знову стали жити разом дружно. А рідна мама більше в їхньому житті не з’являлася.