Чекала в гості нахабних родичів коханого, а насправді…
З Денисом ми живемо разом вже майже 2 роки. Ми обоє працюємо і ведемо досить активний спосіб життя. Живемо ми в його власній квартирі, оскільки я не місцева. Колись приїхала поступати, а потім і на роботу в місті влаштувалась.
– Тамара, я не буду додому заїжджати, краще затримаюсь на роботі, а потім відразу на вокзал поїду. Ти ж пам’ятаєш, що сьогодні тітка Марія з сином приїде в гості?
– Пам’ятаю! – збрехала я, гарячково міркуючи: що ж приготувати, швидко, смачно і щоб на стіл було не соромно поставити?
Після роботи забігла в магазин, купила кукурудзу, курку, сала, ковбаски з сиром, паличок типу крабових. Вдома одразу курку обмазала і в духовку, салатик нарізала, огірочки-помідорчики відкрила, нарізки зробила. Мамині грибочки, до них картопельки відвареної і цибульки. Поки все варилося-готувалося, я навела у квартирі порядок. Стіл на середину кімнати поставила, розклала. Гостям чисті рушники приготувала, ванну помила. На диван у вітальні чисту білизну принесла, поряд поклала.
Пригадую: тітоньці 42 роки, синові у неї 13. На ноутбуці зробила гостьовий профіль, щоб хлопець пограв-розважив. Стіл накрила, тарілки, прилади і келихи під сік – розставила. Все, до зустрічі родичів майже чоловіка підготовка була завершена. Пішла в душ, а по квартирі носилася як електровіник.
Помилася, витираюся, чую – замок клацає, у квартиру зайшли. Одяг напнула, посмішку натягнула на обличчя, виходжу зустрічати. А мій майбутній чоловік один прийшов.
– А де тітонька? – питаю.
– У готелі, де їй ще бути? – здивувався Денис.
Тут до мене доходить, як я пошилася в дурні. Почервоніла. Мій пройшов до кімнати й цікавиться:
– О, а з якого приводу банкет?
Я пояснюю, що чекала його родичів в гості.
– Тітка Марія спеціально в готель заселилася, щоб тебе не турбувати. Я поки один жив, вона у мене зупинялися. А зараз не поїхала, хоч я й умовляв. Зустрів, в готель відвіз. Вони завтра ввечері в гості зайти обіцяли. Дивимося ми на стіл: удвох ми це точно не з’їмо. Дзвонимо тітці Марії, розповідаємо про курйоз з повним столом. відповідає:
– В холодильник приберіть, завтра розігрієте. Ми й вчорашнього поїмо, не вибагливі.
З майбутніми родичами я особливо не знайома, пару раз приїжджали батьки Дениса і все, більше нікого не знала. Я ще поки навіть не дружина, але вже скоро стану: влітку розпис.
До нас гості добралися, як і обіцяли, на наступний день. Від тітки Марії я була в повному захваті. Її син відмовився від ноутбука, а попросив що-небудь почитати, чим привів мене в невимовний захват. Я ще подумала, як мені пощастило: батьки у Дениса нормальні, тітка – класна.
Не очікувала, якщо чесно. Думала, заваляться і будуть говорити, що я тут ніхто. А ось воно як виявилося.