Брат взагалі не допомагає сестрі, як так можна…
– Я не уявляю, як Оля після розлучення взагалі виживає! – розповідає про подругу моя тридцятирічна колега Іра. – Удвох з дитиною, в орендованій квартирі, зарплата маленька, аліменти смішні … Добре ще, що мати трохи допомагає, підстраховує з дитиною. Хоч няню не потрібно наймати…
Оля, колишня однокласниця і хороша подруга Ірини, розлучилася з чоловіком два роки тому. У шлюбі подружжя, крім дитини, вони нічого не нажили, тому життя своє Оля після розлучення відбудовували з нуля. Записала дитину в садок, знайшла роботу, зняла кімнату.
– Нормально живемо! – ділиться Оля з подругою. – Пощастило і роботу знайти хорошу, зі зручним графіком та хорошим начальством, і квартиру зняти тут, в маминому районі, зовсім недорого …
Але Іра тільки сумно хитає головою.
– Та де там нормально? – зітхає вона. – Зарплата на «хорошій роботі» – п’ять на руки, плюс аліменти 1500, причому нерегулярно. Квартира – без сліз не поглянеш! Оля, звісно, все там відмила, обої поклеїла простенькі. Стало краще, але не набагато. Вікна старі, кути промерзають, сантехніка іржава, з усіх усюд дме, ремонту нормального не було зроду. Після сплати оренди залишається у неї чотири в місяць, це на двох. На ці гроші Олі з дитиною треба одягатися, взуватися, їсти, їздити на транспорті, за садок платити…
Живе Оля скромно, зайвого нічого не купує, вічно економить, але не скаржиться. Пів року тому знайшла підробіток – прибирає квартиру у своєму під’їзді, по 500 грн за вихід. Ці 2000 – 2500 на місяць її дуже виручають, хоча і дістаються ох як непросто.
Починає вона прибирання у сусідки з самого ранку, і працює години до 16. Працює сумлінно, з повною віддачею, додому приповзає ніяка. Добре, що додому близько – всього-то спуститися з сьомого поверху на п’ятий …
– А дитина з ким, поки вона працює?
– Іноді своїй матері веде, але частіше все-таки з собою бере – господиня не проти, знає її ситуацію. Маму вона теж зайвий раз турбувати не хоче, її просить, тільки коли виходу немає вже зовсім. Наприклад, треба терміново забрати з садка з температурою, а з роботи не піти…
Крім матері, у Олі є ще рідний брат, на чотири роки старший.
– І ось це у мене в голові не вкладається абсолютно! – розповідає Ірина. – Брат – бізнесмен, у нього якесь виробництво за містом, справи, судячи з усього, йдуть непогано. Їздить на Прадо, живе з сім’єю у великій трикімнатній квартирі – іпотечній, звісно, але все ж! Відпочивають постійно за кордоном. У березні літали в Таїланд, зараз знову кудись на море вирушили з дружиною і з дитиною. Загалом, живуть на широку ногу явно! При цьому про те, щоб хоч трохи допомогти Олі й мови немає!
– Відносини, напевно, погані у брата з сестрою, так?
– Ні! Що саме приголомшливе – нормальні стосунки! Час від часу телефонують один одному, спілкуються. Зі святами обов’язково один одного вітають, племінникам привіти передають обоє. Причому, я сама чула – НЕ вимушене спілкування, як буває, а нормальне, тепле. Сміються, жартують весело…
За словами Ірини, брат в курсі, як живе і як заробляє сестра.
– І про прибирання сусідської квартири теж знає! – з обуренням розповідає Ірина. – І те, що Оля там працює як віл за 500 грн і що дитину з собою туди тягає не від хорошого життя! .. Ці гроші для нього – тьху! Він в ресторані просадив суму в кілька разів більшу. Ну чому не дати їх сестрі просто так? Адже не чужі люди, кровні родичі…
У Ірини така поведінка брата подруги в голові не вкладається, хоча деякі спільні знайомі не розуміють її обурення:
– Так чому він повинен давати сестрі, тим більше не разово, а на постійній основі? У нього своє життя, своя сім’я, дитина. Сестра – доросла людина, будує своє життя сама. Вона не хвора, не убога, і дитина в неї вже не немовля. Брат їй нічого не винен!..
А ви теж вважаєте, що заможний брат міг би й допомагати сестрі, тим більше за умови хороших відносин? Або все правильно, дружба дружбою, а гроші нарізно, у кожного своя сім’я і свої проблеми, і це правильно?