Батьки розлучилися, і батько признався мені, що мої старші брати – прийомні

У нас завжди була велика родина. Навіть незважаючи на те, що я маю двох старших братів. Боря і Толя – двійнята. Вони старші за мене на три роки, і один з одним завжди були нерозлучні.

І при цьому у мене з ними завжди були чудові стосунки. Брати брали мене у свої ігри, дозволяли заходити до них у кімнату і там читати їхні книги та чіпати їхні іграшки. У школі теж всі знали, чия сестра, і мене ніколи ніхто не чіпав.

Загалом я завжди відчувала з ними сильний зв’язок. Як я вже сказала, мені здавалося, що ми просто ідеальна сім’я. Тому для мене було шоком, коли нещодавно дізналася, що мої батьки розлучаються.

Спочатку вони до ладу не хотіли говорити нам причину, але потім я дізналася, що справа в тому, що мама дізналася про зради батька. А ще про те, що вони продовжуються вже багато років.

При цьому сам тато вважав, що нічого страшного не зробив. Мовляв, усі мужики такі, з ким не буває, і навіщо через це руйнувати родину. Звичайно, я і брати в такій ситуації підтримали маму.

При цьому Боря та Толя досить жорстко висловили свою позицію. Мовляв, вони самі чоловіки і батьки, і в житті не змогли б зрадити своїх дружин. І що від батька, який був для них прикладом, вони такого не очікували.

Тато тоді з ними дуже лаявся, сказав, що теж не чекав, що діти, яких він виростив, так з ним вчинять. Коротше, сварка тоді була грандіозна, і після цього батько з усіма нами довго не спілкувався. Мама з ним розлучилася. А ще через кілька місяців він подзвонив мені і попросив про зустріч.

– Мені треба дещо тобі розповісти, – сказав мені батько. – Повір, це дуже важливо.

– Гаразд, – відповіла я, зовсім не уявляючи, про що може бути мова. – Давай зустрінемося.

Загалом, я приїхала до квартири, яку батько винаймав після розлучення. Я вразилася, як він виглядає. За кілька місяців він сильно схуд, змарнів і ніби почав виглядати років на п’ятнадцять старше.

Я побачила, що він живе як якийсь бомж. У квартирі було брудно, на столі – пляшка з-під міцного напою та банка з огірками.

– Тату, ти б хоч заради улюбленої дочки прибрався, – зауважила я. – Гаразд, а якби тебе мої брати в такому стані побачили?

Він раптом дивно посміхнувся.

– А ніякі вони тобі не брати, доню, – раптом сказав батько. – Можна сказати, просто чужі мужики.

– Що ти несеш? – не зрозуміла я.

– Я тобі правду говорю, – відповів батько. – Хочеш – у матері потім спитай.

І він розповів мені, що коли вони з мамою одружилися, то кілька років не могли завести дітей. Обійшли всіх лікарів, ті не знайшли жодних відхилень і сказали, що не знають, чому їм нічого не виходить.

Тоді вони вирішили взяти дитину із дитячого будинку. І так вийшло, що мама з татом дізналися про Борю та Толю. У них була якась малолітня матуся з неблагополучної родини, яка відмовилася від них.

І моїм братам ще двох місяців не було, коли батьки їх усиновили. Вони одразу домовилися з родичами та друзями, які про це знали, що ті ніколи не розкажуть хлопчикам про їхнє усиновлення. А за кілька років мама зрозуміла, що вагітна. Мною. Батьки дуже зраділи, особливо, коли дізналися, що в них дівчинка.

– Так і виховував цих прийомишів усі роки, як рідних, – закінчив батько. – Хоча в мене лише одна справжня дитина – це ти. А вони … невдячні, відвернулися від мене, ледь варто було оступитися!

– Тату, як ти можеш так казати! – обурилася я. – Ти ж їх ростив з дитинства! Вони завжди будуть твоїми синами. А я завжди вважатиму їх своїми братами!

– Ага, звичайно! – пирхнув він.

Я не знаю, що робити із цією інформацією. Напевно Боря з Толею мають право знати про таке. Тим більше, я боюся, що якщо батько продовжить пити і злитися на них, він сам скоро все розповість. Але в той же час я й уявити не можу, що вони відчують, коли дізнаються про це.