– Бабусю, ну і примхлива ця Наталя, коли вона вже поїде?

Минулого літа наш п’ятирічний син гостював у бабусі. Нарешті настали канікули, він зібрав рюкзак з речами й на два тижні помахав нам рукою!

Бабуся його дуже балувала і все дозволяла, приїжджаючи до неї Марко відчував повну свободу дії, йому  це дуже подобалося.Він завжди з великим задоволенням їхав по далі від батьківського контролю!

Але на цей раз, йому не вдалося скуштувати свободи повною мірою. В цей час до бабусі приїхала тітка Марка (моя сестра), яка живе і працює в Іспанії. Фактично сестра приїхала до себе додому, оскільки в неї була відпустка. Син навіть не допускав думки, що крім бабусі з дідусем у них вдома ще хтось може «господарювати».

Оскільки Марко з тіткою  спілкувався по відеозв’язку, то ніколи з її боку не чув зауважень на свою адресу. Для нього вона була доброю чарівницею, яка присилала йому купу солодощів і подарунків. Але ось проживши кілька днів «під одним дахом», сестра стала робити йому незначні зауваження       («Не грюкай дверима! Склади свої речі! Не сиди довго за комп’ютером!»). Іншими словами, всі його дії потрапили знову під контроль. Син від цього був вкрай незадоволений.

Якось підійшов до мами й каже:

– Бабусю, ну і примхлива ця Наталя, коли вона вже поїде?

Мама давай йому пояснювати, що вона не примхлива, а просто сувора – це у неї такі виховні заходи, а він повинен до неї прислухатися і поважати. Але він все одно стояв на своєму. Так після чергового зауваження сестри, він їй відповідає:

– А ти тут не головна, щоб командувати! Тут головні бабуся і дідусь!

Сестра звичайно розсміялася і пів вечора пояснювала, що це і її будинок теж!

Після цього інциденту, Марко вибачився і в них більше розбіжностей не було. Я думаю, що це у нього було реакція на «очікування і реальність», він сподівався, що зараз він у бабусі відірветься по повній, а не тут-то було, знову зауваження і контроль як вдома!

PS Ми потім ще довго згадували та жартували над сестрою – «рідко приїжджаєш, нічого командувати!».