Бабуся залишила внукові квартиру і допомагала навіть після смерті

Після смері, моя улюблена бабуся залишила у спадок мені квартиру.

Ми з нею були дуже близькі, любили зібратися разом ввечері попити чаю і згадувати, як вона прикривала мене – хулігана, перед батьками. Завжди коли я щось натворив, то біг відразу до неї за допомогою. Вона завжди любила і підтримувала мене, була найближчою людиною. Їй я міг довірити все, тому її рішення не було ні для кого несподіванкою.

І ось я ще будучи студентом, почав жити дорослим життям, з’їхав від батьків і вирішив самостійно заробляти. Скажу чесно, у мене це не дуже добре виходило, грошей було мало. Дуже складно поєднувати роботу і навчання. Батьки все одно допомагали. І ось в один момент я зміг назбирати і купити мотоцикл – це була моя мрія.

Я готовий був недоїдати, але назбирати на бажане. Щастя тривало недовго. Я не зміг впоратися з керуванням, впав і мені наклали гіпс на руку. Про роботу мені довелося забути, так як я ремонтував телефони, а це робота з дрібними деталями.

Коли мені зняли гіпс, в нашій родині сталося ще одне горе. Мама потрапила в лікарню і їй потрібно було терміново робити дорогу операцію. Ми всі вирішили, що будемо продавати квартиру, аби тільки мама була здорова.

Поки ми шукали покупців, я жив в тій квартирі. Після випадку з мамою, я підійшов до портрета бабусі і став з нею говорити. Так як раніше. В ту ніч бабуся прийшла до мене уві сні, сіла на своє улюблене місце біля квітки і постійно звертала на неї увагу. Вранці, прокинувшись, я згадав, що  давно її не поливав і напевно це був знак, але ні.

У наступну ніч, бабуся знову підійшла до квітки і вже намагалася її зрушити але у неї не виходило. Сон був настільки реалістичний, що з ранку я підійшов до квітки і не міг зрозуміти, що ж з нею не так.

І в наступну ніч, знову бабуся прийшла до мене уві сні, вона підійшла до тієї ж квітки, стала її штовхати, вона впала і горщик розбився. Я прокинувся і у мене мурашки по шкірі пробігли. Тоді я вирішив втілити сон в реальність і відсунути квітку.

Поставивши її на підлогу я побачив, що в столі стоїть нерідна дощечка. Знявши її у мене відвисла щелепа. Виявляється, що це була бабусина схованку, де вона зберігала ювелірні прикраси і гроші. Найбільше мене здивувало те, що бабуся відчувала, що ми потребуємо в фінансів. Завдяки цій знахідці, ми зробили мамі операцію, квартиру залишили собі, і навіть вистачило на непоганого жигуля для мене.

Тепер завжди коли я приходжу додому, то завжди вітаюся з бабусею, так як відчуваю її підтримку.