Бабуся вимила дитині рота милом

З першого дня знайомства мені не надто сподобалась свекруха: було в ній щось жорстоке, відштовхуюче, цинічне. Про таких кажуть: «У інших смітинку в оці знайдуть, а у себе колоди не помітять».

Ще до народження нашої дитини я терпіти не могла, коли вона ходила до нас додому «на перевірку». Двокімнатна квартира чоловікові дісталася від дідуся з бабусею (батьків свекрухи), і вона вважає, що має право на тотальний контроль в цьому будинку. Сама далеко не чистюля, вся її квартира завалена всяким мотлохом – абсолютно непотрібними дрібничками в пилу, а від мене вимагає ідеальної чистоти. Прийде і пальцем всюди водить – бруд шукає. Я все сподівалася, що чоловік мене захистить від її нападков, але він сам її боїться.

Іноді все ж в ній прокидається людяність, тільки наслідки від цього моторошні. Вона розчулилася, коли їй повідомили про мою вагітність, навіть заплакала від щастя. Але тут же придумала для свого майбутнього онука своєрідний подарунок: повністю переобладнати одну з наших кімнат під дитячу, оплачуючи її ремонт. Вона найняла робітників і з ранку до ночі стирчала у нас вдома, даючи будівельникам команди, при цьому лаючись ледь не матом на них. А потім змушувала мене, вагітну, все вимивати до вечора до блиску.

Після таких прибирань я загриміла на збереження – була загроза викидня. Втім, я була навіть рада – нехай чоловік перед нею стрибає, у мене не вистачало ні сил, ні терпіння. 4 роки тому я народила сина і боялася, що спасу не буде від свекрухи. Але на наше щастя свекруха надовго поїхала до своєї сестри – та сильно хворіла, і за самотньою жінкою потрібен був догляд з реабілітацією. В її квартирі залишився жити молодший брат чоловіка (студент), який теж радий був від того, що мама поїхала і вдома повна свобода.

І ось недавно свекруха приїхала. Всі ці роки вона через інтернет спостерігала як зростає наш малюк. Чесно кажучи, набридли її моралі і поради, зате завжди можна було вимкнути цю нудну розмову і все робити по-своєму. А тепер я вже була насторожена – зараз буде кожен день стирчати у нас і виховувати всю сім’ю. Але несподівано для нас, у свекрухи знову прокинулася ніжність і людяність: вона розчулено цілий день грала у нас вдома з онуком і пообіцяла зводити його найближчим часом по всіх розваг, які внук забажає.

І ось прийшла зранку, взяла онука за руку і вони поїхали в дитячий розважальний центр. Повернула малюка до вечора, якогось переляканого. Йдучи сказала, що хлопчик розпещений і що їй пора зайнятися його вихованням. Увечері син навіть вечеряв знехотя, його нудило, був якийсь млявий. Запитала у нього – що сталося вдень, він заплакав і сказав, що бабуся йому вимила рот милом за погане слово. Як виявилося, це було слово «фігня», не таке вже й страшне (це він так висловився, коли випадково впав, послизнувшись). Що гріха таїти – ми теж іноді це слово вживаємо. І що в ньому такого жахливого?

Я зателефонувала брату чоловіка, він розповів, що вся драма відбувалася при ньому. Бабуся зі сказом притягла ридаючого онука додому з вулиці, поставила над раковиною, змусила відкрити рот і довго намилювала його язик милом, примовляючи, що так говорити не можна. Дитину майже рвало. Брат чоловіка хотів захистити свого племінника, але свекруха і його відштовхнула. Я тут же подзвонила свекрусі і зажадала пояснень. Вона сказала, що лайки дитини – це страшний гріх. Я їй нагадала, як вона сама лаялася перед будівельниками, але вона відповіла, що дорослим це можна! Лицемірка!

Загалом, я їй сказала, що забороняю з цього дня зустрічатися з онуком без нашої присутності. Вона зірвалася на вереск, кричала, що ми псуємо дитину, що він виросте бандитом, якщо ми з нього не виженемо всю гидоту, накопичену за 4 роки. Навіть до криміналу дійде! Потім їй подзвонив мій чоловік, теж сильно з нею лаявся і сказав, щоб вона більше взагалі не приходила до нас. Це був наш перший сміливий випад в сторону свекрухи, але вже вона зовсім знахабніла. Другий день, проведений з онуком – і такі жахи. Я думаю, ми правильно зробили, що заборонили такій бабусі зустрічатися з нашим сином. Дістала!