Бабуся просто намагалась купити ліки

Знадобилось мені якось піти в аптеку. По дорозі з роботи зайшов в одну з них, начеб то хороша мережа з доступними цінами і широким асортиментом.

А там наступна картина. Стоїть біля віконця бабулька, років вісімдесят на перший погляд. Намагається розглянути написи на упаковці таблеток, які їй дівчина – фармацевт дала. Природно, нічого в неї не виходить, так як зір не дозволяє прочитати настільки дрібний шрифт.

«Донечко, ти мені скажи, тут упаковка хоча б помаранчева? Мені лікар сказав, що ліки відрізняються. Є з такою ж назвою, але в червоній упаковці. А мені треба в помаранчевій, »- звертається старенька з проханням до провізора.

«Жінко, я вам кажу, що у нас тільки в червоній упаковці є! І взагалі, немає ніякої різниці в кольорі упаковки! І не буває таких таблеток в помаранчевому кольорі! » – роздратовано відповідає дівчина.

«Донечко, ну як же так, я завжди у вас брала в помаранчевій упаковці,» – заперечує пенсіонерка.

«Та дуже добре, що ви брали! Ви ці брати будете чи ні? Вас он люди чекають! » – мало не на крик перейшла фармацевт.

«Та нічого страшного, я не поспішаю, нехай жінка розбереться,” – зауважив я.

«Так вона вже тут півгодини розбирається. Хотіла б купити, так купила б уже! В аптеку приходять, бо нема що робити! Вдома нікому мізки пудрити, так сюди йдуть! » – в серцях відповіла дівчина.

«Та що ви таке говорите, як це нема чого робити! Просто мені ж розібратися треба, щоб потрібні ліки купити! Вам легко говорити, а у мене очі майже нічого не бачать! Та й ліки дорогі, куплю не ті, потім грошей на потрібні не залишиться! » – запереживали бабуся.

«Які дорогі, воно 80 гривень за все вартує!» – розсміялася фармацевт.

«Доню, ось вийдеш на пенсію, зрозумієш, що таке ці вісімдесят гривень,» – мало не заплакала старенька.

Не став я чекати продовження цього діалогу, та й жінку виручати потрібно було.

«Дайте мені будь ласка ці ліки в помаранчевому кольорі,» – звернувся я до дівчини.

“В нас такого немає!” – пішла суха відповідь.

Заходжу в інтернет, вбиваю назву аптеки і заходжу на її сайт. Знаходжу ліки за назвою і бачу, що продаються вони в двох варіантах. І другий варіант, дійсно, з помаранчевою упаковкою. Різниться дозуванням. Оформляю інтернет-замовлення, приходить СМС: «Ви зможете забрати замовлення в аптеці за такою-то адресою.»

Диктую дівчині номер замовлення, та знехотя йде до холодильника і дістає потрібні препарати.

Ось що це таке було? Озлобленість на людей? Небажання працювати? Неповага до старших? Або повна некомпетентність?