Бабуся думала, що в неї зламався телефон. Вона розплакалась, почувши правду…

Сумно старенькій стало на душі. Сидить вона в самотній кімнаті, ледве освітленій тьмяним світлом і крутить в руці телефон.

Цей телефон їй подарував син в день її народження, 25 липня. Тоді її син і дві дочки зробили п’ятдесятирічній жінці дуже приємний сюрприз. Вона і не чекала гостей, а вся її сім’я приїхала з подарунками та привітала Олену Вікторівну.

А зараз на календарі 25 липня, бабусі виповнилося 78 років, але телефон її мовчить і в гості ніхто не їде.

Давно вже телефон мовчить, буває, прийде якась смс від оператора, бабуся схопиться, шукає свої  окуляри, одягає їх незграбно і намагається розгледіти, що ж там прийшло на телефон, в надії, що це від дітей …

Старенька стала погано бачити й чути, але була ще в ясному розумі. Сиділа-сиділа вона в кімнаті й вирішив зайти до своєї подруги, молодшої за неї на 10 років.

Раптом вона просто стала настільки погано бачити й чути, що навіть не бачить пропущених дзвінків? У неї ж сьогодні день народження, їй повинні зателефонувати та привітати. Або взагалі телефон зламався? Таке теж може бути.

Подруга зустріла Олену Вікторівну з радістю. Вона привітала її з днем ​​народження і подарувала якусь дрібничку. Олені Вікторівні було трохи незручно питати знову про телефон, але вона все ж таки зважилася.

– А подивися, може мій телефон не працює вже.

Подруга бабусі зітхала. Брала телефон в руки, повністю оглядала його з ніг до голови, як то кажуть, і відповідала:

– Та ні, телефон робочий.

Олена Вікторівна не витримала і розплакалася:

– Чому ж тоді мої діти не дзвонять мені? Чому не привітають з днем ​​народження …

Не забувайте про своїх батьків, телефонуйте їм кожен день! А ще краще – приїжджайте до них частіше!