Бабки вийшли на вулицю і влаштували ТАКЕ…

В цьому будинку я живу вже 10 років, а тому знаю всіх його жильців. Була неділя, а тому пообідавши ми з сином вирішили погуляти на дитячому майданчику перед будинком. Син взяв самокат і ми пішли на вулицю.

У сусідньому під’їзді живе привітний хлопець, Денис, якому 14 років. До нього прийшли друзі  й хлопці сиділи на лавці біля під’їзду, втупившись у телефони та щось зрідка кажучи один одному. Підлітки не шуміли, поводилися спокійно, мату я теж не чула, хоча була неподалік, а тому все чудово бачила і чула. Поруч акуратно стояла пара велосипедів. Хлопців було троє.

Приблизно через годину стали виходити з цього під’їзду бабки (їх четверо, вони щовечора в один і той же час сидять тут). Денис з друзями привіталися. Бабки подивилися на пацанів, а одна видала:

– Пішли геть звідси!

Хлопці посунулися і сіли ближче один до одного. Друга лавочка навпроти була абсолютно порожньою. Бабки почали проганяти хлопців, при цьому не соромилися хамити та вживати не надто пристойні слова. Один з хлопців зауважив, що сусідня лавочка вільна і можна сісти на неї.

Що тут почалося! Бабки підняли крик про те, які діти не виховані пішли, куди дивляться їхні батьки. Що в їх час, в СРСР, молодь і слова наперекір не могла сказати старшим, адже вони поважали дорослих, були виховані, і взагалі, хлопці повинні встати та поступитися місцем старшим, тому що молодь повинна!

Одна з бабок штовхнула велосипед палицею зі словами:

– Наставити тут, пройти ніде, зовсім знахабніли!

На шум вийшла мама Дениса, вона навіть привітатися не встигла, як бабки відразу стали їй наговорювати на сина і його друзів: які вони хами й нахаби,  ніякої поваги не виявляють до старших, що і матом то лаються, і звичайно вони не здивуються, що за кутом в кущах Денис з друзями курять і п’ють. І що Наталі треба вплинути на сина, поки зовсім від рук не відбився.

Наталя їм відповіла, що зі своєю дитиною вона розбереться сама. Почалася знову лайка. Наталя не йшла на поводу у бабок, чим дуже їх розлютила …

Я підійшла і запропонувала пересісти хлопцям на лавочки у нашого під’їзду, там нікого не було. Наталя погодилася зі словами:

– Не чіпай г @ вно, воно і не буде смердіти.

Бабки тут почали висловлюватися з приводу виховання самої Наталії, її батьків і т.д. А Наталя, не дивлячись, на істерику сусідів, пішла додому. Денис з хлопцями сіли на лавочку біля нашого під’їзду. А бабки, сівши на обидві лавочки одна навпроти одної, ще довго не могли заспокоїться …

Знаю всіх чотирьох бабок добре, але в даній ситуації навіть не хочеться їх називати по імені та по батькові, тому що вели вони себе саме як «бабки». Гаразд би хлопці шуміли, хуліганили, кричали матом, тоді б я зрозуміла обурення сусідів, але ж підлітки поводилися чемно і спокійно. Невже через лавочку треба було піднімати такий скандал?

Вони й самі могли піти до сусіднього під’їзду і сісти там, якщо їм місця було мало. А може особливості характеру не дозволили давати спокій хлопцям?