Андрій випадково знайшов в куртці дружини записку, перечитав і поклав назад …

– Оль, ти ключі мої брала сьогодні, де вони?

– Подивися в куртці, швидше за все, там залишила. Ще 5 хвилин і я готова.

Андрій поліз в кишеню куртки дружини і дістав назовні ключі разом зі складеним в два рази аркушем паперу. Він не витримав  і розгорнув його. На аркуші було коротко написано:

Кафе «Аркан», завтра в 10 біля службового входу.

Це був почерк не його дружини, та й в принципі не жіночий. Андрій переглянув записку ще раз, склав і сховав у кишеню, а в цей час Оля якраз вийшла зі спальні.

– Я зібралася, поїдемо?

Замість відповіді Андрій подивився на дружину. Справжня красуня, анітрохи не змінилася за 15 років у шлюбі. Цілком може бути, що у нього з’явився суперник. З іншого боку, дружина завжди говорила йому правду, була відкритою людиною, нічого не приховувала, невже вона змогла закрутити роман на стороні?

– Може  завтра проведемо весь день разом? – нарешті відповів Андрій, – поваляємось в ліжку до полудня, замовимо піцу, подивимося кіно, а ввечері в улюблений ресторан?

– Слухай, а давай перенесемо на післязавтра, – зніяковіло відповіла дружина, – я вже з подругою домовилася зустрітися. Я скасувати ну ніяк не можу.

Вона явно щось недоговорює, Оля себе так ніколи не вела, і брехати просто не вміла, ось і збентежилася як маленька дитина. У неї точно хтось є – ця думка засіла в голові Андрія. Сьогодні вони повинні були провести приємний сімейний вечір з його братом, його дружиною і племінниками. Андрій весь вечір сидів похмуріше хмари, а всього через годину різко почав збиратися додому.

– Оль, поїхали додому, так живіт схопило, не можу.

-Добре, поїхали, – засмучено відповіла вона, не так їй хотілося провести цей вечір.

Вони повернулися додому, Андрій дочекався, поки дружина засне і пішов на кухню. Він хлюпнув собі трохи коньяку в келих, включив якийсь безглуздий серіал для фону і просидів так до самого ранку.

Коли Оля прокинулася, він зробив вигляд, що сам зовсім недавно встав. Він мовчки спостерігав за тим, як вона одягалася і фарбувалася.

– А куди ти так рано зібралася, – запитав він

– Я ж вчора говорила, у мене зустріч з подругою, – так само ніяково відповіла вона.

Андрій вирішив простежити за дружиною. Тримаючись осторонь, він доїхав до ресторану, побачив, як дружина зайшла всередину через службовий вхід. Він раптом відчув таку сильну злість за обман дружини, що вискочив з машини і попрямував до ресторану з твердим бажанням розгромити там все.

На вході його ніхто не зупинив, він пройшов через підсобку в великий темний зал. Раптом з різних боків почулися гудки, спалахнуло світло, він почув сміх і побачив десятки людей, серед них була і Оля.

– Що тут відбувається? – розгублено запитав він

– Я так і знала, що ти забудеш, а якщо і не забудеш, то не прийдеш. Сьогодні 20 років від дня заснування твоєї компанії. Твої ж співробітники підмовили мене зробити сюрприз.

– А записка? Подруга? – все так само розгублено говорив він.

– Це все твій зам придумав. Сказав, що інакше ми тебе сюди не затягнемо. Зі святом, коханий!

Замість відповіді він міцно обійняв дружину, поцілував її і подумки пообіцяв собі, що більше і не посміє подумати про неї погано.