– Або я, або ця стара собака! Я зібрала речі та піду, якщо ти зараз не понесеш її на присипляння
У нього була улюблена собака Ада та наречена Оля. Собаці було вже 12 років, що для німецької вівчарки вже досить солідний вік.
З Олею він познайомився саме завдяки Аді. Вона йшла пізно ввечері з роботи й наступила на кришку люка. Кричала, кричала – ніхто не чув. З відчаю вона зірвала голос і кричати більше не могла, встигла вже добряче замерзнути.
Ігор в ту ніч пішов прогулятися з собакою, яка і відчула Олю. Ігор витягнув дівчину з колодязя, привів додому, обігрів, оскільки Оля втратила ключі від дому в цьому колодязі. Мабуть, їх змило водою.
– Що мені робити з ключами?
– Підемо до мене, я постелю тобі в залі. Завтра відкриємо твої двері.
Так вони й познайомилися, виявляється Оля жила в цьому ж кварталі. Так вони й почали зустрічатися. Вона знімала тут квартиру, а сама працювала в салоні краси.
Відносини будувалися добре, вже через пів року вона переїхала до нього. А собака, собака була просто в захваті від Олі. Ігор швидко зробив дівчині пропозицію і весілля планували на осінь.
Ада дуже любила дівчину, чого не скажеш про Олю. Її в дитинстві налякала велика собака, тому до собак вона ставилася з обережністю.
І тут собака захворіла. Ігор працював і добре заробляв, а в Олі був графік більш вільний – на пів ставки. Тому на неї ліг догляд за старою собакою.
– Я не можу більше!
– Що трапилося?
– Вона мені тут весь дім запаскудила! А цей запах! Я виходжу на повний робочий день!
– Ти зрозумій, вона стара у неї сечокам’яна хвороба!
– Давай її приспимо?!
Ігор нічого не відповів. Він навіть не допускав таких думок, адже собака з ним прожила пів життя. Але на наступний день Оля зібрала свої речі в валізи та демонстративно чекала його з роботи. Коли він увійшов, вона сказала:
– Вибирай: або я, або ця стара собака! Я зібрала речі, якщо ти зараз не понесеш її на усипляння я просто піду.
Ігор відкрив двері й спокійно сказав:
– Виходь.
– Але куди ж я піду? У село їхати?
– Куди хочеш.
– Але мені нікуди.
– Мені все одно, я можу тобі максимум викликати таксі.
– Ну пробач мені! …
– Ні.
Він знав, що вона може піти до подруги. Туди й викликав їй таксі.
Через пару днів Ади не стало. Ослаблена собака дуже сумувала два вечори за дівчиною. Вона ж не знала, що та її хоче приспати.
Але Ігор не став повертати Олю. Він планує зараз завести собі іншу собаку. Якщо людина не любить тварин, то вона і людей любити не буде.