– Або ми тебе утримуємо і ти живеш по наших правилах, або вперед в самостійне життя!

Дочці Галини Василівни, Аліні, двадцять років. Дівчина живе в Києві, вчиться в університеті. Інколи Аліна підробляє, але серйозним доходом її заробітки назвати важко. Утримують її мама з татом, які живуть в передмісті.

Галина Василівна з чоловіком ще досить молоді, багато працюють і непогано забезпечені, так що єдина дочка-студентка їм явно не в тягар, тим більше що і вчиться вона на бюджеті. Але Аліну батьки не балують. Купили крихітну студію в Києві, причому, оформивши її на Галину Василівну – там Аліна і живе. Грошей їй дають небагато: щоб тільки-тільки вистачило на зв’язок, проїзд на громадському транспорті до університету і харчування, причому без надлишків. Батьки вважають, що дочка повинна жити скромно і прагнути всього в житті досягнути самостійно.

Три роки Аліна жила без пригод, майже відмінно вчилася, не доставляла ніяких проблем – а потім в її житті з’явився Вадим. Хлопцеві двадцять п’ять років. За словами Аліни, він дуже розумний і талановитий.

– Цей розумний і талановитий не має за душею навіть середньої освіти! – з обуренням розповідає Галина Василівна. – А ось так, горе від розуму! Вчитися не хотів ні в яку. Школу, можна сказати, кинув, батьки запхали в коледж, він і там не затримався. Відслужив рік і влаштувався в автосервіс …

На роботі Вадима дуже хвалять – у нього золоті руки. Він відмінно розбирається в автомобілях і непогано заробляє, але гроші у нього особливо не затримуються. Вадим запросто роздає їх направо і наліво всім, хто попросить.

– Такий собі хлопець – добряк! – зітхає Галина Василівна. – Такі не для сім’ї, останні штани зніме і чужим людям віддасть, їм потрібніше. З таким зв’яжешся – будеш  все життя рахувати копійки … Хорошого майбутнього з ним не буде, це зрозуміло вже зараз!

Галина Василівна впевнена, що Вадим погано впливає на Аліну.

– До знайомства з цим хлопцем Аліна йшла на червоний диплом, з однією четвіркою за всі роки, – журиться Галина Василівна. – А останню сесію ледве закрила…

Загалом, Галина Василівна з чоловіком вирішили покласти цьому край і пред’явила дочці ультиматум: будеш зустрічатися з Вадимом – не будемо тебе утримувати і  попросимо звільнити квартиру. Доросла стала – ласкаво просимо в самостійне життя. Будемо утримувати, давати житло і гроші тільки до тих пір, поки будеш слухати батьків!

 

Батьки оплачують житло і харчування – значить, мають право керувати дочкою? Не слухається – нехай живе сама, і на свої гроші? Батьки абсолютно праві, висуваючи подібний ультиматум: стала доросла – живи самостійно?

Або з такими батьками й ворогів не треба? Так і будуть шантажувати дочку своєї студією. Трохи що не так – підеш геть, на вулицю, будеш жити під парканом. Зараз хлопець не подобається, потім ще що-небудь буде не так. Виглядає це огидно… Батьки у людини повинні бути підтримкою та опорою, а не примхливими маніпуляторами, яких треба «слухатися» все життя.

А кого цій історії підтримуєте Ви?