– А твоя мама хіба не в курсі, що існують таксі, сантехніки, сервіси доставки продуктів, комп’ютерні фахівці?

Всі п’ять років свого шлюбу Наталя бореться зі свекрухою, Аллою Семенівною, за увагу чоловіка Ігоря. Алла Семенівна постійно тягне ковдру на себе. Дзвонить не просто щодня, але і по кілька разів на день, весь час звертається до сина з будь-якого приводу: приїхати, забрати, відвезти, налагодити комп’ютер, допомогти на дачі, прибити полички та поміняти розетку …

– А твоя мама хіба не в курсі, що існують таксі, сантехніки, сервіси доставки продуктів, комп’ютерні фахівці? – з сарказмом цікавилася Наталя. – Ну не правильно це, ввечері по пробках їхати на інший кінець міста, тому що мамі захотілось терміново пересунути шафу з одного кута в інший! Нехай двірника попросить, дасть йому 50 грн! .. У тебе сім’я, дитина, робота. Скажи, що ти не можеш! Виклич їй, врешті-решт, майстра!

Але навіть викликавши фахівця, наприклад, з ремонту холодильників, Алла Семенівна все одно дзвонить синові. За людиною треба стежити, що він там робить, незрозуміло, сумлінних людей зараз немає в принципі, а Алла Семенівна ні в ремонті, ні в холодильниках нічого не розуміє. Раптом майстер замінить якусь деталі в її агрегаті, або змусить купити те, що не треба, або ще як-небудь обдурить стареньку. Самотню жінку образити норовить кожен. Потрібно, щоб у домі був чоловік, якого так просто навколо пальця не обвести …

– Вона не стара ще жінка, їй і шістдесяти немає! – з обуренням розповідає подрузі Наталя. – Просто спритно прикидається дурепою … Тут вона не розуміє, там не може, це не знає, як … Ну якось же інші жінки її віку одні живуть? І самі проблеми вирішують. І лампочки вкручують, і лічильники перевіряють, і крани лагодять, і навіть пральні машини …

Поки живий був свекор, батько Ігоря і чоловік Алли Семенівни, Наталі було простіше. Але три роки тому свекор помер. На перших порах після похорону Ігор переїхав до матері. Звичайно, спочатку Наталя не протестувала – тут все зрозуміло. Сама зібрала чоловікові речі на перший час. Але минув тиждень, потім місяць, потім другий, настав третій. Змінився сезон, чоловік заїхав додому взяти тепле пальто і черевики, а  також ще  деякі речі, необхідні йому для життя. «Перший час» явно затягнувся …

– Ти додому взагалі збираєшся повертатися, чи як? – поцікавилася Наталя.

Але чоловік тільки зітхав і умовляв потерпіти. Мамі дуже важко. Вона не може ні спати, ні їсти, до лікаря йти відмовляється, і тільки коли з роботи приїжджає син, їй стає легше. Адже Наталі особливо його присутність в домі  не потрібна, дітей у них тоді ще не було. А для мами син зараз порятунок … Наталя довго це терпіла, але нарешті збунтувалася.

– Я вже серйозно думала тоді – розлучимося, – розповідає Наталя. – На четвертий місяць ультиматум висунула: або ти повертаєшся, або залишаєшся. Повернувся … І ніхто не помер, уявляєш! Хоча Ігор був упевнений, що мама його від’їзду просто не переживе … Але ось такі концерти, як вчора вночі, у нас час від часу досі – а вже три роки минуло! .. У нас і дитина маленька тепер. Але свекруха про це не думає. Як тільки їй стає сумно – дзвонить синові, а він летить до неї бігом … Тьху!

– Слухай, ну можливо, їй дійсно погано з серцем було? Не прикидалася ж вона?

– Та як же … Я запитала вранці у чоловіка – «швидку», чи що, викликали вночі до матері? Каже, ні, без «швидкої» обійшлися, мама випила таблетку, і все пройшло. Запалення хитрості, мабуть, як моя бабуся в дитинстві говорила! .. Як тільки син приїхав – заспокоїлася. Я чоловікові кажу – ну ти сам-то розумієш, що це ненормально? Ти всю ніч проїздив, не спав, з другої години на ногах, на нервах, за кермом, а вранці тобі на роботу! А там нікого не хвилює, що ти добу не спав! Мати думає тільки про себе!

– А він що?

– Так розумію я все, говорить, але що я можу зробити? Ось вона дзвонить вночі, каже, серце тисне, в очах темно, не знаю, чи доживу до ранку. І що? Трубку покласти й спати завалитися? Звісно, я потихеньку зібрався, щоб вас з сином не розбудити, і поїхав до неї …

 

Як вважаєте, це дійсно ненормально, бігати до матері серед ночі по дзвінку, враховуючи, що такий фокус проробляється більш-менш регулярно? Не може ж син ігнорувати такі дзвінки? А може, невістка права, потрібно звертати на свекруху трохи менше уваги, тому що чим більше син бігає, тим більше прохань і вимог?