– А дітям було б краще, якби ми розлучилися? – обурюється дочка. А я вважаю, що було б краще

Я, звичайно, не вважаю, що при найменшій проблемі в сім’ї треба подавати на розлучення, але ситуація іноді так, що для людей краще все-таки розійтися. Ось у моєї доньки у сім’ї саме така ситуація. Вони сваряться, називаючи в запалі пристрастей один одного останніми словами, посуд б’ють, меблі ламають, а на це все діти дивляться.

Але не розлучаються, бо діти мають виховуватись у сім’ї. Хоча те, що у них відбувається, сім’єю можна назвати лише з дуже великою натяжкою.

Я у цьому дочку не розумію. Мені вже здається, що вона просто боїться щось змінювати, або її все влаштовує, тому вона не подає на розлучення.  А я вже втомилася дивитись. Мені й дочку шкода, але ще сильніше мені шкода онуків. Вони вже всі нерви зіпсували дітям своїми скандалами.

Молодшій поки що два роки, вона не дуже розуміє те, що відбувається, але через нервову обстановку вдома і вона вже теж сама на нервах вічно.

Старшій шість років,, пішла до школи цього року. Вона розуміє вже багато, тому постійно плаче, вважає себе найгіршою, думає, що батьки через неї сваряться.

Не знаю, звідки у неї такі думки. Дочка каже, що нічого подібного до дитини ніколи не говорили, але звідки ж це взялося!

У старшої вже проблеми у школі, бо вона кидається битися. А що, перед очима чудовий приклад для наслідування – мама з татом.

Я із претензіями до дочки, бо це вже зовсім перебір. Вона довго відпиралася, бо зізналася, що вже помічала за дочкою таке.

Дочка знизує плечима, у них двоє двохкімнатна квартира, куди вони підуть, щоб з’ясовувати стосунки, скрізь все чути. А коли емоції зашкалюють, то гучність уже не контролюєш.

Я їй і кажу, що якщо завжди і так сильно лаєтеся, то краще б уже розійшлися.

– А дітям було б краще, якби ми розлучилися? Без батька зростати ще те задоволення, та й не підніму я їх одна, – вважає дочка.

Я ж думаю, що діти від їхнього розлучення тільки виграли б. Принаймні на один дратівливий фактор поменшало б.

Те, що відбувається з дітьми, це проблема, на яку батьки очі закрили, на кшталт, саме розсмокчеться, а я не знаю, як захистити дітей від них. Мені дітей не віддадуть, у дитячому будинку буде не краще. Де вихід?