Тепер і я – безсовісна невістка
Ми з чоловіком давно планували поїхати кудись у відпустку. Дітей дома залишати не хотілось, треба і їм красу моря показати. Однак ми прекрасно розуміли, що з ними ми так не зможемо відпочити. Порадившись, ми вирішили взяти з собою няню.
Діти в нас уже великі, 6 і 11 років, але їм все одно потрібно багато уваги. Ми приступили до пошуків. До відпустки залишалось менше місяця, а ми ще нікого не знайшли: когось з роботи не відпускали, в іншої знайомої дитина захворіла.
Оскльки ми летіли на 10 днів, то умови були простими: у няні 3 дні особисто її для відпочинку, 7 днів няня з дітьми, забезпечення потреб – з нас, в розумних межах, звичайно. До вильоту залишалося мало часу – потрібно було ще підготувати документи. Нам дуже не хотілося брати з собою чужу людину і чоловік запропонував взяти його маму. Ми пояснили свекрусі умови, на яких візьмемо її з собою. Свекруха нашій пропозиції дуже зраділа:
– Ой, які ви молодці. Звісно я згодна. І з онуками час проведу і світ побачу на старості років.
Ми з нею не конфліктували – разом ніколи не жили, бачилися на свята, в гості без дзвінка вона не приходила, в життя наше не лізла – абсолютно адекватна жінка, як мені здавалося.
Йшов п’ятий день нашого перебування на відпочинку, ми зі свекрухою гуляли по місцевому ринку, поки чоловік був з дітьми на екскурсії, він сам вирішив підмінити свою маму. Ми переміряли купу сарафанів, сарі і хусток. Перебирали сережки, намиста і кільця, вбиралися і сміялися. Як я думала, ми непогано провели час разом. Не знаючи мови, ми вирішили без чоловіка нічого не купувати, щоб не бути обдуреними. Але я запримітила все, що впало в око свекрусі.
На сьомий день нашої відпустки, це був наш останній «бездітний» день, ми з чоловіком сходили на ринок. Я купила собі купу всякої всячини – щось для себе, щось на подарунки і сувеніри, також я купила собі сарафан, один з тих, що ми міряли зі свекрухою. Про неї теж не забули – купили її цілий пакет: пара сарафанів, сарі, кілька хусток і дві пари сережок. Це були саме ті речі, від яких вона не могла відірвати очей під час нашого з нею походу.
Новий сарафан я одягла відразу – не втерпіла. Ми з чоловіком, задоволені покупками, повернулися в готель. Свекруха з дітьми якраз обідали. Побачивши на мені новий сарафан, її аж перекосило від злості. Вона схопилася і почала кричати:
– Як тобі не соромно? Живеш за рахунок мого сина! Вирядилася, як занепала жінка! Мене зовсім змучила зі своїми дітьми, безсовісна!
Я прямо очманіла від її криків. Мені стало так прикро, що на очі навернулися сльози, я забрала дітей і піднялася в номер. Чоловік присоромив свою матір, вона почала кричати вже на нього. Вона кричала, що я сіла на шию чоловікові, прийшла вся в обновках і дивилася на неї переможним поглядом. А їй, бідній жінці, крім вимотаних нервів нічого на відпочинку не залишилося. Чоловік поставив перед нею пакет з покупками, що ми купили для неї:
– Ось, Леся тобі купила в подарунок. Ти до неї несправедлива. Зустрінемося в четвер о 8 ранку тут, не запізнюйся – літак чекати не буде. Ось гроші, щасливого відпочинку.
Чоловік піднявся до мене в номер і вибачився за свою маму, попросив не звертати на неї уваги. Час, що залишився ми відмінно провели з дітьми. По дорозі в аеропорт і під час польоту, свекруха не сказала мені ні слова, навіть не привіталася. По прибуттю додому, вона всім родичам наскаржилась що я зіпсувала їй відпочинок. Адже це вони з моїм чоловіком їхали відпочивати, а я повинна була дивитися за дітьми. Але, так як у мене немає совісті, я звісила дітей на неї і ходила тринькала гроші.
Ось, якось так і зіпсувалися наші з нею стосунки, а я поповнила ряди безсовісних невісток.