Цифрова залежність у дітей є дуже небезпечною
З кожним роком діти все частіше проводять свій час з гаджетами. Навіть малюкам, які ще не навчились говорити, батьки все частіше дають в руки планшет і йдуть займатись своїми справами. Зараз практично в кожного першокласника є свій смартфон. Проте чим така ситуація є небезпечною для дітей?
У своїй книзі «Сяючі діти: як залежність від гаджетів викрадає наших дітей – і як подолати транс», один з головних функціонерів The Dunes East Hampton – Ніколас Кардарас розповідає про те, як електронні іграшки перетворюються в «цифровий наркотик».
Джейн придбала своєму сину Діку планшет однієї відомої фірми, коли той тільки вступив в ряди школярів.
Найстрашніше, що молода мама і не подумала про негативний ефект, який буде привнесений девайсом в життя дитини. Історія досить типова. Зараз діти починають користуватися гаджетами з ранніх років, мало того, викладачі активно заохочують їх використання під приводом того, що ті необхідні в процесі навчання. Планшет з інтернетом набагато ефективніше в плані отримання інформації, ніж похід у бібліотеку.
Проблема полягає в тому, що крім навчальних програм цифровий світ містить гігантську кількість ігрових додатків. Ось і Дік відкрив для себе такий додаток, як Minecraft. Побачивши, що син відчуває себе щасливим за грою в Minecraft, то дозволила проводити багато часу за цим заняттям.
Материнська пильність Джейн була приспана тим фактом, що ця іграшка нагадувала звичайний конструктор. Якісь кубики, які потрібно переставляти з місця на місце. На жаль, мама пізно помітила, що будівництво будівель не так цікаво Діку, як вбивство тварин і пошуки деяких мінералів.
Джейн розповідає, як швидко її дитя змінилося в гіршу сторону. Дік закинув всі свої минулі захоплення, так як весь вільний час витрачав на гру. Відвідувати бейсбольну секцію він перестав. Йому почали снитися кубічні форми, очевидно, навіяні все тієї ж грою.
Одного разу, Джейн заглянула в кімнату і жахнулася: Дік сидів і зі скляним поглядом «свердлив» екран свого планшета. Мікросудини на очах полопалися. Здавалося, що дитина впала в гіпнотичний транс.
Насправді, Це був кататонічний ступор – форма психічної недуги.
Сьогодні медичним фахівцям відомо, що гаджет – це такий же наркотик, як нікотин або героїн. У групі ризику знаходяться діти. Адже сильне звикання до електронних девайсів відбувається саме в ранньому віці.
Проблема стала відома практично всім батькам на земній кулі. Не всі схильні діяти рішуче. Не дивно, адже багато дітей впадають в істерику, коли їх позбавляють електронної іграшки. Справа може доходити до несамовитих криків, сліз, бойкотів, психозів. Відомі випадки, коли діти зводили рахунки з життям, втративши доступу до свого смартфону.
Фільм «Матриця» набуває пророчого характеру. Нагадаємо, що в даному фільмі більшість людей підпорядковані нейро-інтерактивній системі, що замінює реальне сприйняття світу. Ніщо не нагадує?
Окреслені порівняння з наркотиками не випадкові. Порушення нейромедіаторів відбувається за тим же принципом, що і при вживанні наркотичних речовин.
Тепер зрозуміло, чому так складно відвернути увагу хлопців від улюблених гаджетів. Масштабні дослідження говорять про те, що електронні засоби збільшують депресивність, агресивність і тривожність.
Лікування дитини, у якої знаходять таку залежність, стає неймовірно складним. Практика показує, що реабілітація героїнових наркоманів проходить легше, ніж у геймерів і залежних від соціальних мереж.
Людині, яка перетнула кордон повній залежності, необхідне повне психологічне очищення, щоб терапія була ефективна.
Ця умова передбачає повну відмову від цифрових технічних засобів. Повна відмова означає: немає – телевізорів, немає – комп’ютерів, немає – смартфонів.
Значно краще прищепити дітям любов до фізичних носіїв інформації: книги, журнали, конструктори. Спілкування в мережі слід замінити реальним спілкуванням. Починати потрібно з сімейного вогнища: прийом їжі не слід супроводжувати переглядом телевізора, проявіть увагу до дитини – покажіть, що тепла сімейна розмова набагато цікавіша цифрового спілкування.
До 10 років необхідно зовсім прибрати електроніку з життя дитини, оскільки саме до цього віку дитина абсолютно незахищена перед цифровою залежністю. Існує ряд батьківських програм, що обмежують доступ до ігор і небажаних сайтів. Всі ми прекрасно розуміємо, що комп’ютер або смартфон можуть стати в нагоді в освітньому процесі. Але навіть в цьому випадку необхідний контроль над тим, чим дитина займається в мережі і чи запускає вона ігри.
Майбутнє ваших дітей залежить від вас. Не дозволяйте гаджетам і комп’ютерам забрати їх у свої нейронні мережі. Активна взаємодія з вашим чадом – запорука успіху.