Не будіть сплячого кота

Вийшовши вранці з квартири, Олена побачила в куточку біля дверей маленьке біле кошеня, яке згорнулось в клубочок, солодко спало, прикриваючись хвостиком.

– Ну треба ж, втік! Мабуть, господарі йшли на роботу і не помітили, як воно вискочило. Треба віднести на майданчик, може хтось його впізнає і віднесе додому.

Вона обережно взяла кошеня, винесла на майданчик і відправилася на роботу.

За клопотами і турботами день пролетів швидко, а повернувшись додому, дівчина знову з подивом виявила кошеня під своїми дверима.

– Що ж мені з тобою робити? Ну, гаразд,  заходь, побудеш поки у мене, а я напишу оголошення, може тебе хтось шукає.

На ранок Олена повісила листок з номером квартири і телефону на двері ліфта, але ніяких дзвінків про загублене кошеня не було.

Так і залишився Сніжок жити у дівчини. Треба сказати, що з перших хвилин перебування в її квартирі, він відчував себе абсолютно вільно. Нітрохи не дичавів, не плазував, притиснувши черевце до підлоги і принюхуючись до незнайомих запахів. Відразу визначив собі місце, вибравши крісло біля акваріума з рибками. Крім того, він виявився просто маніакальним чепуруном, старанно доглядав за своєю шерстю і твердо знав, для чого призначений лоток.

Минали дні, і поступово кошеня перетворилося на величезного красеня кота з білою пухнастою шерстю і розкішним лисячим хвостом. Якимось незбагненним котячим чуттям він точно знав час приходу господині додому. Увійшовши в квартиру, Олена завжди бачила його, сидячим перед дверима. Переконавшись, що господиня прийшла, Сніжок тут же повертався до своїм важливих справ не забуваючи, однак, погладити своєю пухнастою шерстю  ноги дівчини.

По суботах і неділях вони гуляли у дворі. Сніжок був привчений до нашийника, не рвався з повідця і йшов з королівською гідністю, не звертаючи уваги на гавкаючих на  нього собак. Сусідки, дивлячись на Сніжка, говорили Олені:

– Ну, ти й розгодувала свого легеня! Подивися, який товстий і здоровий. Скоро ходити не зможе!

– Так ми не товсті і не жирні, це у нас шуба така пухнаста! – сміючись, відповідала дівчина.

Після прогулянок кіт дуже любив спати у неї на плечі, коли зручно вмостившись у кріслі, вона дивилася черговий серіал або сиділа в соц. мережах.

Так би і думала Олена, що Сніжок – дуже доброзичливе і ласкаве створення, якби не один випадок.

У той літній день дівчина пізно повернулася з роботи. Закінчувався звітний період, і весь відділ допізна засидівся за підготовкою піврічного звіту.

Підійшовши до своїх дверей, дівчина з подивом виявила, що вона не замкнені, а кота немає на місці. Це був перший випадок, коли він не зустрів її. Поклавши сумку на стілець, Олена швидко пройшла в кімнату:

– Сніжок, Сніжок, ти де?

І тут із спальні долинув здавлений чоловічий голос:

– Приберіть свого психа!

Слідом почулося загрозливе шипіння кота.

Увійшовши в спальню, Олена побачила вигнутого дугою Сніжка зі стоячою дибки шерстю, а в кутку кімнати чоловіка, який судорожно прикривав обличчя руками. Було видно, що він здорово наляканий і боїться поворухнутися.

Зрозумівши в чому справа, дівчина викликала поліцію, а потім спробувала заспокоїти кота. Але Сніжок продовжував загрозливо шипіти і вийшов зі спальні тільки тоді, коли приїхав наряд поліцейських. Він довго не міг заспокоїтися. Все ходив колами, сичав і піднімав шерсть на загривку. Поки оформлявся протокол з’ясувалося, що затриманому потрібна медична допомога. У нього виявилися прокушеної обидві ноги і рука, а на тілі були численні глибокі подряпини. Всі рани горіли і кровоточили.

Зі свідчень затриманого з’ясувалося наступне.

Чоловік з метою пограбування пробрався в квартиру і почав шукати цінності. Несподівано він відчув різкий біль у правій нозі. Виявилося це кіт, підкравшись, мертвою хваткою вчепився в безкраї простори м’язів. Спроби відчепити злісний згусток енергії і міцних м’язів насилу увінчалися успіхом. Чоловік, кульгаючи, вже хотів швидше покинути нещасливу квартиру, коли кіт атакував його вдруге і прокусив ліву ногу.

Намагаючись позбутися від тварини, затриманий схопив його за загривок, але кіт, вкусивши простягнуту руку, став скажено кидатися і загнав його в спальню. При будь-якому русі він починав шипіти і готуватися до стрибка. Чоловік вирішив відсидітися в спальні і дочекатися господарів, так як боявся, що кіт стрибне в обличчя і роздере його на шматки.

Після складання протоколу затриманого відвели в поліцію.

Через кілька днів Олену запросили в міськвідділ поліції де повідомили, що затриманий чоловік є саме тим, хто промишляв крадіжками в їхньому районі і пограбував вже кілька квартир. В знак подяки дівчині вручили медаль для кота і великий пакет з котячим кормом.

Корм, звичайно, був відданий в притулок для бездомних тварин, тому що Сніжок харчувалася тільки здоровою їжею, їв свіже добірне м’ясо і пив дбайливо підігріте Оленою тепле молочко.

Тепер ніхто з сусідів не посміювався над Сніжком, коли він, виблискуючи медаллю і гордо піднявши свій розкішний хвіст, прогулювався з господинею у дворі.

– Ти ба, захисник! – шанобливо говорили йому вслід.