– Що ти репетуєш? Я їх не прогуляв, а на справу витратив! – обурюється чоловік

Чоловік не розуміє моїх претензій. Він вважає, що все робить для сім’ї, а мені здається, що він просто намагається навіть перед собою прикрити свій егоїзм.

Він будь-яку копійку витрачає на свій ридван, який дістався йому від батька. Машина доброго слова не варта. Якщо чесно, то давно настав час її поміняти, але чоловік проти.

Для нього ця машина важливіша, ніж наші діти. Тому що про те, в чому діти ходитимуть, він не замислюється, а ось про те, що в його колимазі пора щось там під капотом поміняти, пам’ятає кожну хвилину.

Для сім’ї ця машина майже марна. Містом ми пересуваємося на громадському транспорті чи таксі, бо чоловікові нас возити ніколи.

Зрідка їздимо машиною до батьків, але це трапляється не так часто, щоб виправдовувати всі витрати на неї. До того ж, машина досить незручна.

Я в машинах не розбираюся, але знаю, що це ще радянський автопром, а сама машина старша за мене. Кондиціонера там немає, сидіння незручні, та й машина ламається за першої зручної нагоди.

Мені взагалі здається, що нашій сімʼї машина не надто потрібна. А якщо й потрібна, то хотілося б чогось комфортнішого, щоб не страждати під час поїздок.

Чоловік мене не чує: він постійно щось ремонтує та змінює у своїй “ластівці”. Коштує це дорого, а ми не можемо похвалитися великими статками.

У нас двоє дітей та іпотека, а тут ще це відро з болтами, на яке йде дуже багато коштів. Я якось села підрахувати, так вийшло, що на машину тертимемо приблизно стільки ж, скільки на іпотеку, і більше, ніж на дітей.

Я пропонувала чоловікові купити нову машину, але він кричав, що у нас іпотека, ми такі витрати не потягнемо. На мої викладки, що він і зараз витрачає на машину колосальні кошти, чоловік лише зневажливо пирхнув.

– Порахувала вона, рахівниця! Що б ти ще в машинах розуміла!

Я, може, в машинах і не дуже розумію, але нова машина не стала б для нашої сім’ї непідйомним вантажем: уже за межі тих коштів, що йдуть на це старе відро, яке стоїть у гаражі, точно не вилізли б. Але сперечатися з чоловіком я втомилася: вирішила, що нехай усе йде, як іде. А чоловік сприйняв моє мовчання, як якесь схвалення чи навіть слабкість.

Він усе більше вбухав у свою машину, і нещодавно перейшов кордон. Він знав, що я відкладаю гроші, щоб купити дітям зимовий одяг. Хлопчаки ростуть швидко, тож минулорічна їм уже мала. У черевики старі вони вже не влізуть, короткі куртки, тільки шапки і підходять.

Нормально одягнути дітей дорого, одразу ми такі витрати не потягнемо, тож я поступово відкладала гроші. А одного разу просто не знайшла їх на колишньому місці.

Мабуть, треба було зберігати їх на якійсь карті, але мені зручніше орієнтуватися, коли бачу готівку: такий я старовір. Тому відкладала гроші у скриньку.

Таємниці я з цього не робила, але діти точно не знали про накопичення, я їм нічого не говорила, бо немає сенсу. А ось чоловік знав: від нього я нічого не ховала.

Коли я не знайшла грошей, то одразу зрозуміла, хто їх узяв. Чоловіка вдома не виявилося, тому я про всяк випадок запитала синів, чи не чіпали вони гроші.

Ті заперечливо похитали головами. Втім, іншої відповіді я не очікувала. Увечері з роботи прийшов чоловік, я дочекалася, коли діти підуть у свою кімнату, а потім спитала, чи чоловік брав гроші.

Він спокійно відповів, що так, взяв: йому треба було внести завдаток за якісь запчастини, які він замовив. І навіть не порадився зі мною!

Мало того, що він без питання взяв гроші, які я відкладала, то ще й спустив знову на своє відро з болтами! А в чому діти взимку ходитимуть, його не турбує.

– Чого ти репетуєш? Я їх не прогуляв, а на справу витратив! – обурювався чоловік.

Мої слова, що в дітей немає зимового одягу, а тепер і не буде, чоловіка не зачепили. Він сказав, що до зими ще є час, накопичимо. Назбираєш з ним, як же!

Сказала, щоб за три дні всі гроші були на місці. Як і де він їх візьме, мене не хвилює. А якщо не знайде, то ми розлучимося. Мені все це набридло.

Чоловік мені явно не вірить, а я вже готова розійтися. Мене таке ставлення до сім’ї дратує. Машина у чоловіка на першому місці, а все інше на стороні, навіть діти. Тож жити неправильно. Я з таким чоловіком не хочу жити.