Потенційний наречений замість подарункового набору косметики подарував мені цілу купу пробників
Що не так із чоловіками? Або мамині пиріжки, або кухонні командири, що ледь стукають по столу, або паломники і патологічні скнари. У яких лісах загубилися нормальні представники чоловічої статі? Втім, ще зовсім недавно я думала, що зустріла чоловіка цього зникаючого виду.
Ми зі Стасом познайомилися банально – в інтернеті. Нам було дуже цікаво спілкуватися одне з одним, тому через кілька днів наше спілкування перетекло з віртуального світу в реальний.
Спочатку все йшло добре. Ми багато гуляли і ходили в кафе – причому, без жодних “наполовину”. Заклади були скромними, але без комах та маргінальних особистостей. Та й не претендувала я на ресторани з мішленівськими зірками.
Бачила, що Стас має не той рівень доходу. Він заробляє вище за середній, але досить багато віддає на погашення іпотечних платежів, що для мене теж стало плюсиком. Отже, живе самостійно та думає про майбутнє.
Я у плані фінансового стану обранців дотримуюсь золотої середини. З безробітними та напівжебраками не зв’язуюсь, бо не готова звалювати їх на свою шию. Багатенькі теж повз. У них, як відомо, свої чудасії та високі вимоги до дівчат. А мені така морока ні до чого.
Набагато спокійніше пов’язати життя з людиною зі схожим рівнем доходів і, що теж важливо, схожим ставленням до витрат і деяких інших речей.
Через другий і третій пункти у нас зі Стасом виникли непереборні розбіжності. Хоча раніше не було жодного натяку на такий результат.
Діло було так. Минулого тижня Стас несподівано згадав, що не дарував мені нічого, окрім квітів. І пообіцяв це виправити, подарувавши мені дорогу косметику – умивалки та мазалки, як він жартівливо висловився.
– Може, не варто так витрачатися? До того ж ти не знаєш, що саме мені підходить, – розгублено пробурмотіла я.
– Про гроші не думай! До того ж, це буде великий набір. Що-небудь, та підійде! – наполягав мій хлопець.
– Якщо так, то можна, – погодилася я, оскільки така увага мені дуже лестила.
Стас не обдурив, і на наступне побачення дійсно приніс подарунковий пакет з дорогими засобами, що доглядають. Тільки було одне жирне “але”.
Це виявилися пробники у вигляді дрібних пакетиків – такі часто лежать біля каси в магазинах з косметикою. Їх було дуже багато, майже цілий пакет.
Стас усміхався і здивовано дивився на мене. І так ясно, що він чекав подяки та компліментів. Але в мене язик не повертався вимовити тих слів, які Стас так жадав почути.
Я побачивши цього так званого подарунка випробувала змішані почуття, головним з яких був сором. Ну як можна на повному серйозі дарувати пробники, хай і дорогої косметики?
Щоправда, Стаса я все ж таки похвалила, коли відійшла від шоку – за винахідливість. А потім, безглуздо хихикаючи, поцікавилася, чи не оминув він усі парфумерні крамниці міста, щоб зібрати ці скарби.
– Приблизно так і було. Добре я вигадав, як думаєш? – почав Стас відкрито напрошуватися на похвалу.
– Навіть не знаю, що тобі відповісти. Скажи, а як би поставився, якби я подарувала тобі, наприклад, купу вологих серветок, які дають у кафе? – спробувала я делікатно вказати Стасу на безглуздість його подарунка.
– Із задоволенням прийму їх, це ж дуже практично! – радісно відреагував Стас на мої слова.
Оскільки справжнього їхнього сенсу мій хлопецьне зрозумів, я сказала прямим текстом, що з подарунком він напортачив. Можна було, як завжди, вручити три квіточки, набір якогось недорогого мила. Так, банально, зате не ганебно
-Можна було зовсім нічого не дарувати! Пробники як подарунок – це, вибач мені, ознака жадібності, – пояснила я Стасу.
– Це не жадібність, а раціональне мислення! Чи має значення форма упаковки, якщо вміст ого-го? – він, як і раніше, не дуже усвідомлював, що зробив щось не так.
– Має, особливо, коли ти щось даруєш! Презент не повинен вказувати на фінансові труднощі чи скупість дарувальника, – продовжила я проводити Стасу лікнеп на тему правил гарного тону.
– Яка ж ти складна і невдячна на додачу! Я так старанно все це шукав, багато сил витратив! – Заявив з докором він.
– І це, на твою думку, раціонально? – з гіркою усмішкою запитала я.
– Ти в цьому нічого не розумієш, – махнув рукою Стас і, не кажучи жодного слова, пішов у бік автобусної зупинки.
Побачення не було, як і наше подальше спілкування. Увечері Стас написав, що нам краще розлучитися, раз ми з ним говоримо різними мовами.
Я не стала переконувати свого вже колишнього потенційного нареченого, оскільки в той момент сама думала, як би покультурніше закінчити наш роман. Як я казала, для мене жадібність неприйнятна.
Спершу ось такі пробники, а далі що? Квіти з клумби чи букет із серветок та зубочисток? Останній варіант якраз дуже креативний практичний! Як подумала про це, так здригнулася.
Що ж, тепер я знаю ще одну категорію чоловіків, від яких треба триматися подалі – скнара креативний і спритний, який не одразу показує своє жлобство, а потім маскує його раціональністю, оригінальністю та чимось ще.