Свекруха замість запланованої відпустки запропонувала зробити їй ремонт

Мій чоловік Микола – простий офісний працівник, але у нього «золоті руки!» У цьому переконалася за довгі роки спільного життя. У нас хороша сім’я, діти — хлопчики 10-ти та 7-ми років. З його та моїми батьками стосунки добрі.

Загалом не родина, а казка! Але так я думала до певного моменту, поки не зіпсувалися стосунки зі свекрухою саме через «золоті руки» мого чоловіка.

Все почалося з того, що ми затіяли в квартирі ремонт. Відразу вирішили, що все робитимемо самі, щоб подешевше вийшло. Микола мій сам може і стіни відшпаклювати, і замінити розетки, і сантехніку налагодити. А якщо чогось не вміє, то ролики спеціальні дивиться і вчиться, благо зараз в Інтернеті можна все знайти.

Загалом, ми купили матеріали і почали потихеньку ремонт робити. Точніше, переважно все робив Коля, а я в нього була на підхваті. Ремонтували квартиру вихідними та вечорами, тому роботи затягнулися на кілька місяців. Але Боже, який це був приємний час!

Ось кажуть, що під час ремонту подружжя завжди свариться, у деяких навіть до розлучення доходить: то не можуть визначитися, які шпалери вибрати, то лаються з приводу того, біля якої стіни поставити диван.

У нас все було дружно і весело. Микола робив усю основну роботу та керував, а я в міру сил виконувала його команди. А після праці пізніми вечорами ми іноді влаштовували романтичні вечері. Ну і нічого, що розруха в будинку, адже ремонт ще не завершений — так навіть цікавіше.

Свекруха іноді до нас навідувалася та ремонт хвалила. Навіть дала пару слушних порад. Наприклад, я хотіла поклеїти у спальні рожеві шпалери, але свекруху відмовила.

— Надя — сказала вона, — адже ви з чоловіком удвох у спальні живете, негідно перетворювати цю кімнату на «будиночок Барбі». Краще оберіть бежеві шпалери, вони повинні і тобі, і Колі сподобатися.

Подумала я і вирішила, що свекруха має рацію. Купили ми бежеві шпалери, і потім не раз разом сміялися з «будиночка Барбі» — дуже вже свекруха гарно сказала.

Або ще. Я вирішила, що полиці на кухні потрібно вішати з лівого боку при вході. А свекруха порадила повісити їх на протилежній стіні, щоби не заважали. Я знову погодилася. Ми зробили, як вона сказала, і справді краще вийшло.

Тільки ось останніми днями, коли ремонт у нас уже закінчувався, свекруха почала приходити з поганим настроєм. Перестала хвалити нашу роботу, ходила по квартирі із задумливим виглядом.

— Аліна Георгіївна, — спитала я, — щось трапилося? Вам щось не подобається?

— Та ні, все гаразд, Надя, — відповіла вона, — я ось тільки подумала, що у вас так все добре вийшло, а моя квартира теж давно ремонту вимагає. Тільки одна я не впораюся, а допомогти нікому.

І тоді я виявила ініціативу, про яку потім сильно пошкодувала. Але я перебувала в такій ейфорії, що готова була допомагати всім, а тим паче улюбленій свекрусі.

— Алііна Георгіївно, — сказала я, — то Коля і вам ремонт зробить!

– Чудово! — зраділа свекруха. — Тільки в нього, мабуть, немає часу?

— А ось ми якраз наступного місяця у відпустку йдемо, — відповіла я. — Тож ми планували на два тижні з дітьми на море поїхати, відпочити. А нас три тижні на роботі відпускають. У вас там небагато ремонтувати? Коля першого тижня впорається, а потім ми відпочивати поїдемо.

На тому й вирішили. Почалася у нас відпустка. Я вже путівки сплатила, а чоловік цілими днями у мами своєї пропадав — ремонт їй робив.

Під кінець тижня я вирішила до них навідатись, подивитися, як справи йдуть. Розраховувала помилуватися справами рук мого чоловіка, але тільки переступила поріг квартири свекрухи, як жахнулася.

Виявилося, що вона запланувала не косметичний ремонт, як ми розраховували, а капітальний. Під заміну йшло все: підлога, стелі, вікна, двері, проводка. Та й стіни вона вирішила не обклеїти шпалерами, а модною декоративною штукатуркою обробити.

Загалом, якщо працювати щодня, то на ремонт якраз підуть три тижні, з яких перша вже добігла кінця. І це як мінімум! А то доведеться і після відпустки вечорами та вихідними у неї пихкати. А за нашої розмови свекруха не сказала, що у неї такий масштабний ремонт планується. І знала, що у нас відпустка!

Вирішила я поговорити із чоловіком.

— Як же так, Коля, — кажу, — бачу, що ремонт затягнеться, а як же наша відпустка? Ти не думаєш перерватись і доробити потім?

— Мати категорично проти, — відповідає чоловік. — Хоче, щоб я все одразу доробив.

— Але ж до кінця тижня ти не впораєшся, а в нас уже путівки куплені

– А що робити? Це ж мама. А знаєш, що? Їдь із дітьми одна. Відпочинете, розвієтеся, а я тут у мами ремонт закінчу.

Ось так. Планували разом, та й діти хочуть відпочивати з мамою та татом, а через ремонт у свекрухи всі наші плани зірвалися. І ось я думаю тепер: це я винна, що зі своєю ініціативою полізла, чи все-таки свекруха такою егоїстичною людиною виявилася?

Загалом нікуди ми не поїхали. Путівки здали, втративши на цьому гроші. Сидимо ми з дітьми влітку в задушливому місті, чоловік ремонт у квартирі свекрухи доробляє. А я з нею після цього не розмовляю.