— Я тобі виростила, і ти мусиш мені дякувати, — з цими словами дорога теща забирає у дружини все, що я їй дарую

Я з юності вважаю, що чоловік має носити жінку на руках. Так, не більше не менше. У мене перед очима приклад моїх батьків. Тато маму дуже любив. Щоп’ятниці квіти, просто так, без приводу. На всі свята він водив її до ресторану чи влаштовував романтичну вечерю вдома.

Батько завжди казав мені, що дружина для чоловіка має бути не просто супутницею життя, а його сонцем. Тобто тим, заради чого потрібно жити та здійснювати подвиги. Ось і до своєї дружини Олі я, з першого дня, ставлюся з великою увагою.

Я пам’ятаю всі важливі для нас дати і на кожне, навіть найменше свято, намагаюся балувати кохану подарунками або хоча б квітами.

Коли ми тільки почали жити разом, обидвоє були бідними студентами. Познайомились у спільній компанії, а за рік стали жити разом. Отримавши дипломи, почали пробиватися та шукати тепле місце під сонцем.

У той період було, звісно, ​​складно. Пам’ятаю і наші вечері з порожніх макаронів, і одяг, який ми купували у секонд-хендах.

Я ніколи сам не впадав у відчай і Олі завжди повторював, що все в наших руках і ми отримаємо все, про що мріємо.

З того часу минуло багато років. Ми вже давно не бідні студенти. Є будинок повна чаша. Є хороша машина, дача, наші діти ходять у приватний дитячий садок та школу. Загалом на життя не скаржуся.

А ось на кого хочу поскаржитися, то це на свою тещу. Ні, не тому, що вона не дає нам жити. З цим мені вдалося впоратися. Я одразу зрозумів, що теща за фрукт. Тому чітко окреслив кордони, за які найдорожча мати дружини заходити не може.

Наприклад, приїжджати до нас у будь-який час доби Тетяні Опанасівні суворо заборонено. По-перше, нас може не бути вдома. А по-друге, ми банально можемо не відчинити двері. Бо маємо на це повне право. Ми ж нікого не чекаємо, правда?

— У ваших же інтересах, Тетяна Остапівна, попереджати нас про свої візити. Подумайте самі, везти баули з продуктами на інший кінець міста, щоб постояти біля зачинених дверей? Це просто нерозумно, — не раз я навіював тещі.

Вона начебто зрозуміла. Принаймні при мені. А от коли теща приїжджає за моєї відсутності, починається, на мою думку, повне свавілля.

Дружина віддає всі подаровані мною речі своїй мамі. Точніше, теща забирає в Олі те, що їй сподобається. Тобто практично все.  Так-так, це не почулося. Моя теща, як у дитячому садку, забирає у своєї дочки все, що тій дарує чоловік, тобто я.

Як я вже казав, на свою жінку я грошей ніколи не шкодую. І вважаю це найкращими інвестиціями. Коли щаслива дружина, буде мир та благодать у всій сімʼї.

І, якщо у студентстві та в перші наші роки я не міг собі дозволити дорогі духи чи прикраси, то сьогодні ні в чому ні собі, ні Олі не відмовляю.

Минулого 8 березня, наприклад, я подарував їй сережки з великими діамантами. На день народження презентував браслет від відомого та дуже дорогого бренду. На день ангела подарував сертифікат у найкращий спа-салон нашого міста.

Я свою дружину балую, пишаюся цим і всім чоловікам раджу не скупитися. Ось тільки свої подарунки я останнім часом перестав бачити на дружині і в нашій квартирі взагалі.

Цілком резонно питаю, чому Оля не носить браслет та сережки. Невже не сподобалися? А дружина мені видає:

— Я віддала їхній мамі. Вони їй так сподобалися. Все ж таки вона моя мама, стільки зробила для нашої сімʼї.

Я десь стояв, там і сів. Кажу, і чи давно це Тетяна Остапівна поборами на моїй території займається? Дружина зам’ялася і зізналася, що її мама забирає майже все, що я дарую.

Мовляв, твій чоловік тобі ще подарує купу дорогих речей, а мені такі парфуми вже ніхто не подарує. І взагалі, я тебе народила, ти мені маєш дякувати.

Як вам це подобається? Теща на старості років перекваліфікувалася на здирницю і обдирає мою дружину, як липку.  Хто винен, що тесть у вус не дме і ось уже понад сорок років на подарунках дружині економить? Ми з Олею тут точно ні до чого.

Я спочатку хотів з тещею поговорити по-чоловічому. А що, хай відповідає, раз стала бaндиткою. Але дружина благала не здіймати галасу. І взагалі, мовляв, не шкода, аби мама задоволена була.

Якщо так, доведеться мені змінити підхід до подарунків. Балуватиму дружину тим, що відібрати не можна.

Возитиму Олю по курортах, а тещенька нехай сидить облизується і заздрить. Дожити до сивого волосся і почати заздрити сімейному та особистому щастю доньки — це, на мою думку, вже за межею добра і зла.

Звичайно, те, що вже перекочувало до тещі, я забирати назад не буду. Однак свої висновки зроблю і надалі думатиму, як порадувати дружину, але не тещу.