– Сама дійде, нічого їй не станеться
Моя співробітниця Люба в 26 років випадково зустріла чоловіка, з яким колись вчилася в одній школі, тільки він був на рік старший. Вони пішли в кафе, розговорилися, дуже сподобалися один одному і почали зустрічатися.
Мама Віталіка була щаслива за сина: Люба їй дуже сподобалася. Незабаром подружка переїхала жити до Віті, у якого був свій великий будинок, подарований батьками. Люба швидко навела порядок у всіх кімнатах, в будинку стало пахнути смачними обідами. Віфктор був задоволений, але навести порядок у дворі, не поспішав, хоча там були потрібні саме чоловічі руки.
Виявилося, що Віталік взагалі крім своєї роботи з 8 ранку до п’ятої вечора більше ні за що не береться. Весь вільний час витрачає на комп’ютерні ігри або катається на новій машині, яку теж подарували батьки. Навіть натопити баню він лінувався: у вихідний чекав, коли прийде батько, заповнить баки водою, принесе дрова і натопить.
Люба завжди була відмінною господинею, – весь будинок був на ній. Навіть майбутня свекруха Марія Миколаївна частенько приходила, щоб взяти що-небудь смачне з приготованих Любою страв.
Одного разу стався випадок, який змусив Любу всерйоз задуматися про спільне життя з Віталіком. Свекруха зламала ногу і майже два місяці перебувала вдома. А потім стала виходити з паличкою. Одного разу Марія Миколаївна приїхала на автобусі до сина. Люба накрила стіл, посиділи, поговорили. Потім Віталік пішов в зал і знову почав грати в танки. Марія Миколаївна збиралася додому і Люба попросила Віталіка відвезти маму на машині, на що він байдуже відповів:
– Сама дійде, нічого їй не станеться.
Марія Миколаївна почула відповідь сина і тихо сказала Любі:
– Треба було, щоб діти жили в злиднях, тоді і вдячними будуть.
Звісно, можна було викликати таксі, але ж матері набагато приємніше, якби син відвіз її додому сам.
Незабаром Люба пішла від Віталіка, знайшлися й інші причини, через які вона не захотіла з ним жити. А через місяць Марія Миколаївна прийшла до Люби на роботу, дізнатися, що трапилося і чому вона пішла від Віталіка.
Я досі захоплююся Любою, яка не стала скаржитися матері на власного сина, а сказала лише одне: -Ви ж знаєте свого сина.
І тут Марія Миколаївна не стримала емоцій: вона почала сама скаржитися на Віталіка. Їй хотілося, щоб хтось її вислухав. Вона розповіла, що захворів Віталіка батько, знадобилися гроші на ліки. Марія Миколаївна з неабиякими благаннями випросила невелику суму у сина для рідного батька. Ось таку «подяку» отримали батьки від сина за будинок і машину.
Люба не повернулася до Віталіка. Вона не хотіла жити з ледарем і не хотіла, щоб її діти жили в злиднях, як порадила Марія Миколаївна.
У тридцять років Люба вийшла заміж за гарного, працьовитого хлопця, з яким вона почала сімейне життя «з нуля». Разом вони виплатили кредит за квартиру, потім за машину. Зараз у них двоє дітей. І вони з дитинства привчають їх до праці, що зовсім не заважає їм любити своїх дітей.